Deuteronomy 21
1 If one shall be found slain in the land which the LORD thy God giveth thee to possess it, lying in the field, and it be not known who hath slain him:
Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде зна́йдений забитий, що впав на полі, і не буде відо́мим, хто́ вбив його,
2 Then thy elders and thy judges shall come forth, and they shall measure to the cities which are around him that is slain:
то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
3 And it shall be, that the city which is next to the slain man, even the elders of that city shall take an heifer, which hath not been worked, and which hath not pulled the yoke;
І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
4 And the elders of that city shall bring down the heifer to a rough valley, which is neither tilled nor sown, and shall strike off the heifer’s neck there in the valley:
І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці.
5 And the priests the sons of Levi shall come near; for them the LORD thy God hath chosen to minister to him, and to bless in the name of the LORD; and by their word shall every controversy and every stroke be tried:
І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза.
6 And all the elders of that city, that are next to the slain man, shall wash their hands over the heifer that is beheaded in the valley:
І всі старші́ того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висиха́ючого потоку їй перерізана шия.
7 And they shall answer and say, Our hands have not shed this blood, neither have our eyes seen it.
І освідчать вони та й скажуть: „Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
8 Be merciful, O LORD, to thy people Israel, whom thou hast redeemed, and lay not innocent blood to the charge of thy people Israel. And the blood shall be forgiven them.
Прости наро́дові своє́му, Ізра́їлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля“, І буде про́щена їм та кров.
9 So shalt thou remove the guilt of innocent blood from among you, when thou shalt do that which is right in the sight of the LORD.
А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх оча́х.
10 When thou goest forth to war against thy enemies, and the LORD thy God hath delivered them into thy hands, and thou hast taken them captive,
Коли ти ви́йдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополо́ниш із них полоне́них,
11 And thou seest among the captives a beautiful woman, and hast a desire to her, that thou wouldest have her for thy wife;
і побачиш серед полоне́них гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і ві́зьмеш собі за жінку,
12 Then thou shalt bring her home to thy house; and she shall shave her head, and pare her nails;
то впровадиш її до сере́дини свого дому, а вона ого́лить свою голову й обітне свої нігті.
13 And she shall put off from her the raiment of her captivity, and shall remain in thy house, and bewail her father and her mother a full month: and after that thou shalt go in to her, and be her husband, and she shall be thy wife.
І зді́йме вона з себе одіж полону́ свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць ча́су, а по тому ти вві́йдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
14 And it shall be, if thou shalt have no delight in her, then thou shalt let her go where she will; but thou shalt not sell her at all for money, thou shalt not make merchandise of her, because thou hast humbled her.
І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати — не продаси її за срібло, і не будеш пово́дитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
15 If a man shall have two wives, one beloved, and another hated, and they have borne him children, both the beloved and the hated; and if the firstborn son be hers that was hated:
Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна знена́виджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та знена́виджена, і буде перворідний син від знена́видженої,
16 Then it shall be, when he maketh his sons to inherit that which he hath, that he may not prefer the son of the beloved firstborn before the son of the hated, which is indeed the firstborn:
то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що́ буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина знена́видженої,
17 But he shall acknowledge the son of the hated for the firstborn, by giving him a double portion of all that he hath: for he is the beginning of his strength; the right of the firstborn is his.
але за перворідного визнає сина знена́видженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього зна́йдеться, бо він початок сили його, — його право перворі́дства.
18 If a man shall have a stubborn and rebellious son, who will not obey the voice of his father, or the voice of his mother, and who, when they have chastened him, will not hearken to them:
Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докоря́тимуть йому, а він не буде їх слухатися,
19 Then shall his father and his mother lay hold on him, and bring him out to the elders of his city, and to the gate of his place;
то ба́тько його та мати його схо́плять його, і приведуть його до старши́х його міста та до брами того місця.
20 And they shall say to the elders of his city, This our son is stubborn and rebellious, he will not obey our voice; he is a glutton, and a drunkard.
І скажуть вони до старших міста його: „Оцей наш син неслухня́ний та непокі́рний, — він не слухає голосу нашого, ласу́н та п'яни́ця“.
21 And all the men of his city shall stone him with stones, that he may die: so shalt thou remove evil from among you; and all Israel shall hear, and fear.
І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
22 And if a man shall have committed a sin worthy of death, and he must be put to death, and thou shalt hang him on a tree:
А коли буде на кому гріх смертного при́суду, і буде він убитий, і ти повісиш його на де́реві,
23 His body shall not remain all night upon the tree, but thou shalt surely bury him that day; (for he that is hanged is accursed of God; ) that thy land may not be defiled, which the LORD thy God giveth thee for an inheritance.
то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док.
