1 Samuel 10
1 Then Samuel took a vial of oil, and poured it upon his head, and kissed him, and said, Is it not because the LORD hath anointed thee to be captain over his inheritance?
І взяв Самуїл посу́динку оливи, та й вилляв на його го́лову, і поцілував його та й сказав: „Чи це не пома́зав тебе Господь над спа́дком Своїм на володаря? (І будеш ти царюва́ти над народом Господнім, і ти ви́зволиш його від руки ворогів його навко́ло. І ось тобі озна́ка, що Господь пома́зав тебе над спа́дком Своїм на володаря.)
2 When thou hast departed from me to day, then thou shalt find two men by Rachel’s sepulchre in the border of Benjamin at Zelzah; and they will say to thee, The donkeys which thou wentest to seek are found: and, lo, thy father hath stopped caring for the donkeys, and sorroweth for you, saying, What shall I do for my son?
Як пі́деш ти сьогодні від мене, то при Рахи́линім гро́бі, у Веніями́новій країні в Целцаху, зна́йдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Зна́йдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце ба́тько твій занеха́яв справи тих ослиць, та й зажури́вся за вас, говорячи: Що́ я зроблю для свого сина?
3 Then shalt thou go on forward from there, and thou shalt come to the plain of Tabor, and there shall meet thee three men going up to God to Bethel, one carrying three kids, and another carrying three loaves of bread, and another carrying a bottle of wine:
І пере́йдеш ти звідти й далі, і пі́деш аж до дібро́ви Фаво́рської, а там зна́йдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, — один несе трьох ягнят, а один несе три буханці́ хліба, а один несе бурдюка́ вина.
4 And they will greet thee, and give thee two loaves of bread; which thou shalt receive from their hands.
І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хлі́би, і ти ві́зьмеш із їхньої руки.
5 After that thou shalt come to the hill of God, where is the garrison of the Philistines: and it shall come to pass, when thou hast come there to the city, that thou shalt meet a company of prophets coming down from the high place with a psaltery, and a tabret, and a pipe, and a harp, before them; and they shall prophesy:
Потому ви́йдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрі́неш громаду пророків, що сходять з па́гірка, а перед ними а́рфа, та бу́бон, та сопі́лка, та ци́тра, і вони пророку́ють.
6 And the Spirit of the LORD will come upon thee, and thou shalt prophesy with them, and shalt be turned into another man.
І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкува́ти, і станеш іншою люди́ною.
7 And let it be, when these signs have come to thee, that thou do as occasion shall serve thee; for God is with thee.
І станеться, коли збу́дуться тобі ці озна́ки, — роби собі, що зна́йде рука твоя, бо Бог з тобою.
8 And thou shalt go down before me to Gilgal; and, behold, I will come down to thee, to offer burnt offerings, and to sacrifice sacrifices of peace offerings: seven days shalt thou tarry, till I come to thee, and show thee what thou shalt do.
І зі́йдеш ти передо мною до Ґілґа́лу, а я зійду́ до тебе, щоб прине́сти цілопа́лення, щоб прино́сити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду́ я до тебе, і завідо́млю тебе, що́ будеш робити“.
9 And it was so, that when he had turned his back to go from Samuel, God gave him another heart: and all those signs came to pass that day.
І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.
10 And when they came there to the hill, behold, a company of prophets met him; and the Spirit of God came upon him, and he prophesied among them.
І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому́. І злинув на нього Дух Божий, — і він пророкував серед них.
11 And it came to pass, when all that knew him in times past saw that, behold, he prophesied among the prophets, then the people said one to another, What is this that hath come to the son of Kish? Is Saul also among the prophets?
І сталося, — кожен, хто знав його відда́вна, а тепер побачили, — ось він пророкує ра́зом із пророками, то казали один до о́дного: „Що́ то сталося Кі́шовому синові? Чи й Саул між пророками?“
12 And one of the same place answered and said, But who is their father? Therefore it became a proverb, Is Saul also among the prophets?
І відповів чоловік звідти й сказав: „А хто їхній ба́тько?“Тому́ то стало за приказку: „Чи й Саул між пророками?“
13 And when he had finished prophesying, he came to the high place.
І перестав він пророкувати, і прийшов на па́гірок.
14 And Saul’s uncle said to him and to his servant, Where went ye? And he said, To seek the donkeys: and when we saw that they were no where, we came to Samuel.
І сказав Саулів дя́дько до нього та до слуги його: „Куди ви ходили?“А той відказав: „Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла“.
15 And Saul’s uncle said, Tell me, I pray thee, what Samuel said to you.
А дя́дько Саулів сказав: „Скажи ж мені, що́ сказав вам Самуїл?“
16 And Saul said to his uncle, He told us plainly that the donkeys were found. But of the matter of the kingdom, of which Samuel spoke, he told him not.
І сказав Саул до дядька свого: „Справді розповів нам, що зна́йдені ті ослиці“. А про справу ца́рства, що говорив Самуїл, не розповів йому.
17 And Samuel called the people together to the LORD to Mizpeh;
І скликав Самуїл наро́д до Господа, до Міцпи́,
18 And said to the children of Israel, Thus saith the LORD God of Israel, I brought Israel out of Egypt, and delivered you out of the hand of the Egyptians, and out of the hand of all kingdoms, and of them that oppressed you:
та й сказав до Ізраїлевих синів: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гноби́ли вас.
19 And ye have this day rejected your God, who himself saved you out of all your adversities and your tribulations; and ye have said to him, Nay, but set a king over us. Now therefore present yourselves before the LORD by your tribes, and by your thousands.
А ви сьогодні пого́рдували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та у́тисків ваших. І ви сказали йому: „ Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племе́нами та за вашими тисячами“.
20 And when Samuel had caused all the tribes of Israel to come near, the tribe of Benjamin was taken.
І привів Самуїл усі Ізраїлеві племе́на, і було́ виявлене Веніями́нове пле́м'я.
21 When he had caused the tribe of Benjamin to come near by their families, the family of Matri was taken, and Saul the son of Kish was taken: and when they sought him, he could not be found.
І привів він Веніяминове пле́м'я за ро́дами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчи́нами, і був ви́явлений Сау́л, син Кішів. І шукали його, та не знахо́дили.
22 Therefore they enquired of the LORD further, if the man should yet come there. And the LORD answered, Behold, he hath hid himself among the baggage.
І питалися Господа ще: „Чи при́йде він ще сюди?“А Господь відповів: „Он він захова́вся між речами!“
23 And they ran and brought him from there: and when he stood among the people, he was taller than any of the people from his shoulders and upward.
І вони побігли, і взяли́ його звідти. І він став серед народу, — і був вищий від усього народу на ці́лу го́лову.
24 And Samuel said to all the people, See ye him whom the LORD hath chosen, that there is none like him among all the people? And all the people shouted, and said, God save the king.
І сказав Самуїл до всьо́го наро́ду: „Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього наро́ду“. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: „Хай живе цар!“
25 Then Samuel told the people the manner of the kingdom, and wrote it in a book, and laid it up before the LORD. And Samuel sent all the people away, every man to his house.
А Самуїл промовляв до наро́ду про права́ царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого́.
26 And Saul also went home to Gibeah; and there went with him a band of men, whose hearts God had touched.
І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки́, що Господь діткнувся їхніх серде́ць.
27 But the worthless men said, How shall this man save us? And they despised him, and brought him no presents. But he held his peace.
А негідні сини говорили: „Що, нас спасе отакий?“І гордували ним, і не прине́сли йому дара. Та він мовчав.
