Zechariah 7
1 When King Darius had been ruler for four years, on the fourth day of Kislev (which was the ninth month), the word of Yahweh came to Zechariah.
І сталося, у четвертому році царя Да́рія було Господнє слово до Заха́рія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
2 The people of Bethel had sent Sharezer and Regem-Melek and their men to beg before the face of Yahweh.
І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Ме́леха та людей його, щоб Господа вблага́ти,
3 They spoke to the priests who were at the house of Yahweh of hosts and to the prophets; they said, “Should I mourn in the fifth month by means of a fast, as I have done these many years?”
щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: „Чи я маю плакати п'ятого місяця та по́стити, як я робив це багато ро́ків?“
4 So the word of Yahweh of hosts came to me, saying,
І було́ слово Господа Саваота таке:
5 “Speak to all the people of the land and to the priests and say, 'When you fasted and mourned in the fifth and in the seventh month for these seventy years, were you truly fasting for me?
„Говори до всього наро́ду землі й до священиків, кажучи: Якщо ви по́стили та лементува́ли п'ятого й сьомого місяця, і то сімдеся́т років чи то ви по́стили для Мене?
6 When you ate and drank, did you not eat and drink for yourselves?
А коли ви їсте та коли ви п'єте́, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте́?
7 Were these not the same words that Yahweh proclaimed by the mouth of the former prophets, when you still inhabited Jerusalem and the surrounding cities in prosperity and were settled in the Negev, and the foothills to the west?'”
Чи ж це не ті слова́, які Господь виголо́шував через да́вніх пророків, коли Єрусалим був насе́лений та спокійний, і його міста́ навколо нього, і пі́вдень, і рівни́на були насе́лені?“
8 The word of Yahweh came to Zechariah, saying,
І було до Заха́рія слово Господнє таке:
9 “Yahweh of hosts says this, 'Judge with true justice, covenant faithfulness, and mercy. Let each man do this for his brother.
„Так говорить Господь Саваот, промовляючи: „Судіть суд по правді, і чиніть один о́дному милосердя та милість.
10 About the widow and orphan, the foreigner, and the poor person—do not oppress them, and let none of you plot any harm against another in your heart.'
А вдови́ й сироти́, чужи́нця та вбогого не гнобі́ть, і не ду́майте зла один о́дному в серці своєму!“
11 But they refused to pay attention and set their shoulders stubbornly. They stopped up their ears so they would not hear.
Та вони не хотіли слу́хати, і відверну́ли своє раме́но від Мене, а ву́ха свої вчинили тяжки́ми, щоб не слу́хати,
12 They made their hearts as hard as rock so they would not hear the law or the words of Yahweh of hosts. He had sent these messages to the people by his Spirit in earlier times, by the mouth of the prophets. But the people refused to listen, so Yahweh of hosts was very angry with them.
і серце своє зробили кре́менем, щоб не слу́хати Зако́ну, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
13 It happened that when he called, they did not listen. In the same way,” said Yahweh of hosts, “they will call out to me, but I will not listen.
„І сталося, як Я кликав, то вони не слу́халися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Савао́т.
14 For I will scatter them with a whirlwind to all the nations that they have not seen, and the land will be desolate after them. For no one will pass through the land or return to it since the people have made their delightful land into a wasteland.”
І розвіяв Я їх по всіх наро́дах, які не знали їх, а край був спусто́шений по них, так що не було́ такого, хто б перехо́див чи верта́вся, і вони зробили улю́блений край спусто́шенням“.
