Romans 7
1 Or do you not know, brothers (for I am speaking to people who know about law), that the law controls a person for as long as he lives?
Хіба ви не знаєте, брати (звертаюся до тих, хто знає Закон), що Закон має владу над людиною, поки вона живе?
2 For the married woman is bound by law to the husband while he lives, but if the husband dies, she is released from the law of marriage.
[Скажімо], заміжня жінка за Законом прив’язана до свого чоловіка, поки він живий, але коли чоловік помирає, вона звільняється від Закону, який пов’язував її з чоловіком.
3 So then, while her husband is living, if she lives with another man, she will be called an adulteress. But if the husband dies, she is free from the law, so she is not an adulteress if she lives with another man.
Тож якщо вона за життя свого чоловіка одружиться з іншим, її називають перелюбницею. Коли ж її чоловік помирає, вона звільняється від Закону й, вийшовши заміж за іншого чоловіка, не буде перелюбницею.
4 Therefore, my brothers, you were also made dead to the law through the body of Christ. This is so that you could be joined to another, that is, to him who was raised from the dead, in order that we might produce fruit for God.
Так і ви, брати мої, померли для Закону через тіло Христа, щоб належати Іншому – Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли приносити плід Богові.
5 For when we were in the flesh, the sinful passions, aroused by the law, were at work in our members to bear fruit for death.
Бо коли ми жили, керуючись тілесними [бажаннями], гріховні пристрасті, [виявлені] Законом, діяли в наших тілах, щоб приносити плід смерті.
6 But now we have been released from the law. We have died to that by which we were held. This is so that we might serve in newness of the Spirit, and not in oldness of the letter.
Але тепер ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас колись зв’язувало, щоб ми служили оновлені Духом, а не як у давнину – [дотримуючись] букви [Закону].
7 What will we say then? Is the law itself sin? May it never be. However, I would never have known sin, if it were not through the law. For I would not have known covetousness unless the law said, “You must not covet.”
Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, [наприклад], що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».
8 But sin took the opportunity through the commandment and brought about every lust in me. For without the law, sin is dead.
Проте гріх, скориставшись заповіддю, породив у мені всіляке бажання. Адже без Закону гріх мертвий.
9 At one time I was alive without the law, but when the commandment came, sin regained life, and I died.
Колись я жив без Закону, але коли прийшла заповідь, гріх ожив,
10 The commandment that was to bring life turned out to be death for me.
а я помер. Я виявив, що заповідь, яка мала б принести життя, насправді принесла смерть.
11 For sin took the opportunity through the commandment and deceived me. Through the commandment it killed me.
Адже гріх, скориставшись можливістю, наданою заповіддю, звабив мене й через неї вбив.
12 So the law is holy, and the commandment is holy, righteous, and good.
Отже, Закон святий і заповідь – свята, праведна й добра.
13 So did what is good become death to me? May it never be. But sin, in order that it might be shown to be sin through what is good, brought about death in me. This was in order that through the commandment, sin might become sinful beyond measure.
Тож невже те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Навпаки, гріх, щоб виявитися гріхом, спричинив мою смерть через те, що добре. Так завдяки заповіді гріх став абсолютно грішним.
14 For we know that the law is spiritual, but I am of the flesh. I have been sold under slavery to sin.
Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий [у рабство] гріха.
15 For what I do, I do not really understand. For what I want to do, I do not do, and what I hate, I do.
Я не розумію, що роблю. Адже роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.
16 But if I do what I do not want, I agree with the law that the law is good.
Коли ж я роблю те, чого не хочу, я погоджуюся, що Закон добрий.
17 But now it is no longer I who do it, but the sin that lives in me.
І це вже не я роблю, але гріх, що живе в мені.
18 For I know that in me, that is in my flesh, lives no good thing. For the desire for good is with me, but I cannot do it.
Адже я знаю: у мені, тобто в моєму тілі, нічого доброго не живе, оскільки бажання робити добро є, але виконувати його не можу.
19 For the good that I want I do not do, but the evil that I do not want, that I do.
Бо не роблю добра, яке хочу, але роблю зло, якого я не хочу робити.
20 Now if I do what I do not want to do, then it is no longer I who am acting, but rather sin that lives in me.
Тож якщо я роблю те, чого не хочу, це вже не я роблю, а гріх, який живе в мені.
21 I find, then, the principle in me that I want to do what is good, but that evil is actually present in me.
Отже, я знаходжу такий закон: коли я хочу робити добро, зло завжди поруч зі мною.
22 For I rejoice in the law of God with the inner man.
Бо за внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,
23 But I see a different principle in my body parts. It fights against that new principle in my mind. It takes me captive by the principle of sin that is in my body parts.
але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який бореться проти закону мого розуму й робить мене в’язнем закону гріха, який є в моєму тілі.
24 I am a miserable man! Who will deliver me from this body of death?
Нещасна я людина! Хто врятує мене від цього смертного тіла?
25 But thanks be to God through Jesus Christ our Lord! So then, I myself serve the law of God with my mind. However, with the flesh I serve the principle of sin.
Тож [нехай буде] подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа! Отже, своїм розумом я є служителем Закону Божого, а тілом – закону гріха.
