< Psalms 35 >
1 A psalm of David. Yahweh, work against those who work against me; fight against those who fight against me.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Grab your small shield and large shield; rise up and help me.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Use your spear and battle ax against those who chase me; say to my soul, “I am your salvation.”
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 May those who seek my life be shamed and dishonored. May those who plan to harm me be turned back and confounded.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 May they be as chaff before the wind, as the angel of Yahweh drives them away.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 May their way be dark and slippery, as the angel of Yahweh chases them.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 Without cause they set their net for me; without cause they dug a pit for my life.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Let destruction overtake them by surprise. Let the net that they have set catch them. Let them fall into it, to their destruction.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 But I will be joyful in Yahweh and rejoice in his salvation.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 All my bones will say, “Yahweh, who is like you, who rescues the oppressed from those who are too strong for them and the poor and needy from those who try to rob them?”
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Unrighteous witnesses rise up; they accuse me falsely.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 They repay me evil for good. I am sorrowful.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 But, when they were sick, I wore sackcloth; I fasted for them with my head bowed on my chest.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 I went about in grief as for my brother; I bent down in mourning as for my mother.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 But when I stumbled, they rejoiced and gathered together; they gathered together against me, and I was surprised by them. They tore at me without stopping.
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 With no respect at all they mocked me; they grind their teeth at me in rage.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Lord, how long will you look on? Rescue my soul from their destructive attacks, my life from the lions.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 Then I will thank you in the great assembly; I will praise you among many people.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Do not let my deceitful enemies rejoice over me; do not let them carry out their wicked schemes.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 For they do not speak peace, but they devise deceitful words against those in our land who live in peace.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 They open their mouths wide against me; they said, “Aha, Aha, our eyes have seen it.”
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 You have seen it, Yahweh, do not be silent; Lord, do not be far from me.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Arouse yourself and awake to my defense; My God and my Lord, defend my cause.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Defend me, Yahweh my God, because of your righteousness; do not let them rejoice over me.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Do not let them say in their heart, “Aha, we have what we wanted.” Do not let them say, “We have devoured him.”
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 May they be put to shame and may they be confounded who rejoice at my distress. May those who exalt themselves over me be clothed with shame and dishonor.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Let those who desire my vindication shout for joy and be glad; may they say continually, “Yahweh be praised, he who delights in the welfare of his servant.”
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 Then I will tell of your justice and praise you all day long.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!