Psalms 109
1 For the chief musician. A psalm of David. God whom I praise, do not be silent,
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 For the wicked and deceitful attack me; they speak lies against me.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 They surround me and say hateful things, and they attack me without cause.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 In return for my love they accuse me, but I pray for them.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 They repay me evil for good, and they hate my love.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Appoint a wicked man over such an enemy as these people; appoint an accuser to stand at his right hand.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 When he is judged, may he be found guilty; may his prayer be considered sinful.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 May his days be few; may another take his office.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 May his children be fatherless, and may his wife be a widow.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 May his children wander about and beg, asking for handouts as they leave their ruined home.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 May the creditor take all he owns; may strangers plunder what he earns.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 May no one extend any kindness to him; may no one have pity on his fatherless children.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 May his children be cut off; may their name be blotted out in the next generation.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 May his ancestors' sins be mentioned to Yahweh; and may the sin of his mother not be forgotten.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 May their guilt always be before Yahweh; may Yahweh cut off their memory from the earth.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 May Yahweh do this because this man never bothered to show any covenant faithfulness, but instead harassed the oppressed, the needy, and the disheartened to death.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 He loved cursing; may it come back upon him. He hated blessing; may no blessing come to him.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 He clothed himself with cursing as his garment, and his curse came into his inner being like water, like oil into his bones.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 May his curses be to him like the clothes he wears to cover himself, like the belt he always wears.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 May this be the reward of my accusers from Yahweh, of those who say evil things about me.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 Yahweh my Lord, deal kindly with me for your name's sake. Because your covenant faithfulness is good, save me.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 For I am oppressed and needy, and my heart is wounded within me.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 I am fading away like the shadow of the evening; I am shaken off like a locust.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 My knees are weak from fasting; I am turning to skin and bones.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 I am disdained by my accusers; when they see me, they shake their heads.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Help me, Yahweh my God; save me by your covenant faithfulness.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 May they know that this is your doing, that you, Yahweh, have done this.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Though they curse me, please bless me; when they attack, may they be put to shame, but may your servant rejoice.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 May my adversaries be clothed with shame; may they wear their shame like a robe.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 With my mouth I give great thanks to Yahweh; I will praise him in the midst of a crowd.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 For he will stand at the right hand of the one who is needy, to save him from those who judge him.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
