Proverbs 17
1 It is better to have quiet with a dry morsel of bread than a house full of feasting with strife.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 A wise servant will rule over a son who acts shamefully and will share the inheritance as one of the brothers.
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 The crucible is for silver and the furnace is for gold, but Yahweh refines hearts.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 The evildoer pays attention to wicked lips; a liar gives ear to a destructive tongue.
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 Whoever mocks the poor insults his Maker and the one who rejoices at misfortune will not go unpunished.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Grandchildren are the crown of the aged and parents bring honor to their children.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 Eloquent speech is not suitable for a fool; much less are lying lips suitable for royalty.
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 A bribe is like a magic stone to the one who gives it; wherever he turns, he succeeds.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 Whoever overlooks an offense seeks love, but the one who repeats a matter alienates close friends.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 A rebuke goes deeper into a person who has understanding than a hundred blows go into a fool.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 An evil person only seeks rebellion, so a cruel messenger will be sent against him.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 It is better to meet a bear robbed of her cubs than to meet a fool in his foolishness.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 When someone returns evil for good, evil will never leave his house.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 The beginning of conflict is like one who releases water everywhere, so walk away from the dispute before it has broken out.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 The person who acquits the wicked person and the person who condemns the righteous person— both are an abomination to Yahweh.
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 Why should a fool pay money to learn about wisdom, when he has no ability to learn it?
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 A friend is loving at all times and a brother is born for times of trouble.
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 A man having no sense makes binding promises and becomes responsible for his neighbor's debts.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 Whoever loves conflict loves sin; the one who makes the threshold of his door too high causes bones to be broken.
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 A person who has a crooked heart finds nothing that is good; the one who has a perverse tongue falls into calamity.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 Whoever is the parent of a fool brings grief to himself; and the father of a fool has no joy.
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 A cheerful heart is good medicine, but a broken spirit dries up the bones.
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 A wicked man accepts a secret bribe to pervert the ways of justice.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 The one who has understanding sets his face toward wisdom, but the eyes of a fool are set on the ends of the earth.
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 A foolish son is a grief to his father and bitterness to the woman who bore him.
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 Also, it is never good to punish the righteous person; neither is it good to flog noble men who have integrity.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 One who has knowledge uses few words and one with understanding is even-tempered.
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 Even a fool is thought to be wise if he keeps silent; when he keeps his mouth shut, he is considered to be intelligent.
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
