Numbers 9
1 Yahweh spoke to Moses in the wilderness of Sinai, in the first month of the second year after they came out from the land of Egypt. He said,
І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по ви́ході з єгипетського кра́ю, першого місяця, говорячи:
2 “Let the people of Israel keep the Passover at its fixed time of year.
„І нехай справлять Ізраїлеві сини Па́сху в означений час.
3 On the fourteenth day of this month, at evening, you must keep the Passover at its fixed time of year. You must keep it, follow all the regulations, and obey all the decrees that are related to it.”
Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уста́вами її спорядите́ її“.
4 So, Moses told the people of Israel that they should keep the Festival of the Passover.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Па́сху.
5 So they kept the Passover in the first month, on the fourteenth day of the month, at evening, in the wilderness of Sinai. The people of Israel obeyed everything that Yahweh commanded Moses to do.
І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця на́двечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
6 There were certain men who became unclean by the body of a dead man. They could not keep the Passover on that day. They went before Moses and Aaron on that same day.
Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої люди́ни, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
7 Those men said to Moses, “We are unclean because of the dead body of a man. Why do you keep us from offering the sacrifice to Yahweh at the fixed time of year among the people of Israel?”
та й сказали ті люди до нього: „Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми бу́демо позбавлені ласки прине́сти жертву Господню означеного ча́су серед Ізраїлевих синів?“
8 Moses said to them, “Wait for me to hear what Yahweh will instruct about you.”
І сказав до них Мойсей: „Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас“.
9 Yahweh spoke to Moses. He said,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 “Speak to the people of Israel. Say, 'If any of you or your descendants are unclean because of a dead body, or are on a long journey, he may still keep the Passover to Yahweh.'
„Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших наща́дків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Па́сху для Господа.
11 In the second month on the fourteenth day at evening, they will eat the Passover meal. They must eat the Passover lamb with bread that is made without yeast and with bitter herbs.
Місяця другого, чотирна́дцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірки́м зіллям будуть їсти її.
12 They must not leave any of it until the morning, or break any of its bones. They must follow all the regulations for the Passover.
Не позоставлять із неї до ра́нку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її.
13 But any person who is clean and is not on a journey, but who fails to keep the Passover, that person must be cut off from his people because he did not offer the sacrifice that Yahweh requires at the fixed time of year. That man must carry his sin.
А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджа́ти Пасху, то буде винищена душа та з наро́ду її, бо Господньої жертви він не приніс означеного ча́су її. Гріх свій понесе той чоловік!
14 If a stranger lives among you and keeps the Passover in Yahweh's honor, he must keep it and do all he commands, keeping the rules of the Passover, and obeying the laws for it. You must have the same law for the foreigner and for all who have been born in the land.”
А коли перебуватиме з вами прихо́дько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уста́вом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для прихо́дька, і для тубі́льця землі.
15 On the day that the tabernacle was set up, the cloud covered the tabernacle, the tent of the covenant decrees. At evening the cloud was over the tabernacle. It appeared like fire until morning.
А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковче́гом свідо́цтва. А ввечорі було́ над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
16 It continued that way. The cloud covered the tabernacle and appeared like fire at night.
Так за́вжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подо́ба огню́.
17 Whenever the cloud was taken up from over the tent, the people of Israel would set out on their journey. Wherever the cloud stopped, the people would camp.
І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому руша́ли Ізраїлеві сини, а на тому́ місці, на якому хмара ставала, там таборува́ли Ізраїлеві сини.
18 At Yahweh's command, the people of Israel would travel, and at his command, they would camp. While the cloud stopped over the tabernacle, they would stay in their camp.
На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній нака́з таборува́ли. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборува́ли.
19 When the cloud remained on the tabernacle for many days, then the people of Israel would obey Yahweh's instructions and not travel.
А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторо́жу, — і не руша́ли.
20 Sometimes the cloud remained a few days on the tabernacle. In that case, they would obey Yahweh's command—they would make camp and then travel on again at his command.
І бувало, що хмара була́ над скинією полічені дні, то вони на Господній нака́з таборува́ли, і на Господній наказ руша́ли.
21 Sometimes the cloud was present in camp from evening until morning. When the cloud lifted in the morning, they journeyed. If it continued for a day and for a night, only when the cloud lifted would they journey on.
І бувало, що хмара була від вечора аж до ра́нку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.
22 Whether the cloud stayed on the tabernacle for two days, a month, or a year, for as long as it stayed there, the people of Israel would stay in their camp and not travel. But whenever the cloud was taken up, they would set out on their journey.
Або два дні, або місяць, або рік хмара була́ над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборува́ли, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони.
23 They would camp at Yahweh's command, and they would travel at his command. They obeyed Yahweh's command given through Moses.
На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.
