Matthew 23
1 Then Jesus spoke to the crowds and to his disciples.
Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2 He said, “The scribes and the Pharisees sit in Moses' seat.
і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3 Therefore whatever they command you to do, do these things and observe them. But do not imitate their deeds, for they say things but then do not do them.
Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
4 Yes, they bind heavy burdens that are difficult to carry, and then they put them on people's shoulders. But they themselves will not move a finger to carry them.
Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
5 They do all their deeds to be seen by people. For they make their phylacteries wide, and they enlarge the edges of their garments.
Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
6 They love the chief places at feasts and the chief seats in the synagogues,
І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
7 and special greetings in the marketplaces, and to be called 'Rabbi' by people.
і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
8 But you must not be called 'Rabbi,' for you have only one teacher, and all you are brothers.
А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
9 And call no man on earth your father, for you have only one Father, and he is in heaven.
І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
10 Neither must you be called 'teacher,' for you have only one teacher, the Christ.
І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
11 But he who is greatest among you will be your servant.
Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12 Whoever exalts himself will be humbled, and whoever humbles himself will be exalted.
Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
13 But woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! You shut the kingdom of heaven against people. For you do not enter it yourselves, and neither do you allow those about to enter to do so.
Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
(Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! For you go over sea and land to make one convert, and when he has become one, you make him twice as much a son of hell as you. (Geenna g1067)
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
16 Woe to you, you blind guides, you who say, 'Whoever swears by the temple, it is nothing. But whoever swears by the gold of the temple, he is bound to his oath.'
Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
17 You blind fools! Which is greater, the gold or the temple that makes the gold holy?
Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18 And, 'Whoever swears by the altar, it is nothing. But whoever swears by the gift that is on it, he is bound to his oath.'
І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
19 You blind people! Which is greater, the gift or the altar that makes the gift holy?
Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
20 Therefore, he who swears by the altar swears by it and by everything on it.
Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
21 The one who swears by the temple swears by it and by the one who lives in it.
І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
22 And the one who swears by heaven swears by the throne of God and by him who sits on it.
І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
23 Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! For you tithe mint and dill and cumin, but you have left undone the weightier matters of the law—justice and mercy and faith. But these you ought to have done and not to have left the other undone.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
24 You blind guides, you who strain out a gnat but swallow a camel!
Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
25 Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! For you clean the outside of the cup and of the plate, but inside they are full of greed and self-indulgence.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
26 You blind Pharisee! Clean first the inside of the cup and of the plate, so that the outside may become clean also.
Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
27 Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! For you are like whitewashed tombs, which on the outside look beautiful, but on the inside are full of dead men's bones and everything unclean.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
28 In the same way, you also outwardly appear righteous to men, but on the inside you are full of hypocrisy and lawlessness.
Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
29 Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! For you build the tombs of the prophets and decorate the tombs of the righteous.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
30 You say, 'If we had lived in the days of our fathers, we would not have been participants with them in shedding the blood of the prophets.'
та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
31 Therefore you testify against yourselves that you are sons of those who killed the prophets.
Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
32 You also fill up the measure of your fathers.
Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни? (Geenna g1067)
34 Therefore, see, I am sending you prophets and wise men and scribes. Some of them you will kill and crucify, and some you will whip in your synagogues and drive them out from city to city.
І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
35 The result is that upon you will come all the righteous blood that has been shed on the earth, from the blood of righteous Abel, to the blood of Zechariah son of Barachiah, whom you killed between the sanctuary and the altar.
Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
36 Truly I say to you, all these things will come upon this generation.
Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
37 Jerusalem, Jerusalem, you who kill the prophets and stone those who are sent to you! How often did I long to gather your children together, just as a hen gathers her chicks under her wings, but you were not willing!
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
38 See, your house is left to you desolate.
Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
39 For I say to you, You will not see me from now on until you say, 'Blessed is he who comes in the name of the Lord.'”
Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
