Lamentations 3
1 I am a man who has seen misery under the rod of Yahweh's fury.
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 He drove me away and caused me to walk in darkness rather than light.
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 Surely he turned his hand against me again and again, the whole day long.
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 He made my flesh and my skin waste away; he broke my bones.
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 He built up siege works against me, and surrounded me with bitterness and hardship.
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 He made me live in dark places, like those who died long ago.
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 He built a wall around me and I cannot escape. He made my chains heavy
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 and though I call out and cry for help, he shut out my prayer.
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 He blocked my path with a wall of hewn stone; he made my paths crooked.
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 He is like a bear waiting to ambush me, a lion in hiding;
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 he turned aside my paths, he has made me desolate.
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 He bent his bow and set me as a target for his arrow.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 He pierced my kidneys with the arrows of his quiver.
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 I became a laughingstock to all my people, the object of their taunting all day long.
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 He filled me with bitterness and forced me to drink wormwood.
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 He has made my teeth grind with gravel, and he made me cower in the ashes.
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 My soul is deprived of peace; I have forgotten what happiness is.
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 So I say, “My endurance has perished and so has my hope in Yahweh.”
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 Remember my affliction and my wanderings, the wormwood and bitterness.
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 I continually remember it and I am bowed down within me.
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 But I call this to mind and therefore I have hope:
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 The steadfast love of Yahweh never ceases and his compassions never end,
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 they are new every morning; your faithfulness is great.
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 “Yahweh is my inheritance,” I said, therefore I will hope in him.
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 Yahweh is good to those who wait for him, to the one who seeks him.
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 It is good to wait silently for the salvation of Yahweh.
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 It is good for a man that he bear the yoke in his youth.
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 Let him sit alone in silence, when it is laid upon him.
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 Let him put his mouth in the dust—there may yet be hope.
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 Let him offer his cheek to the one who strikes him, and let him be filled to the full with reproach.
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 For the Lord will not reject us forever,
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 but though he causes grief, he will have compassion according to the abundance of his steadfast love.
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 For he does not afflict from his heart or torment the children of mankind.
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 To crush underfoot all the prisoners of the earth,
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 to deny a man justice in the presence of the Most High,
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 to deny justice to a person—the Lord would not approve such things!
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 Who has spoken and it came to pass, unless the Lord decreed it?
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Is it not from the mouth of the Most High that both calamities and the good come?
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 How can any person alive complain? How can a person complain about the punishment for his sins?
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 Let us examine our ways and test them, and let us return to Yahweh.
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 Let us lift up our hearts and our hands to God in the heavens:
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 “We have transgressed and rebelled, and you have not forgiven.
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 You have covered yourself with anger and pursued us, you have killed and you have not spared.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 You have covered yourself with a cloud so that no prayer can pass through.
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 You have made us like filthy scum and refuse among the nations.
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 All our enemies curse us,
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 panic and pitfall have come upon us, ruin and destruction.
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 My eyes flow with streams of tears because my people are destroyed.
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 My eyes will shed tears without ceasing, without relief,
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 until Yahweh from heaven looks down and sees.
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 My eyes cause me grief because of all the daughters of my city.
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 I have been hunted like a bird by those who were my enemies; they hunted me without a reason.
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 They cast me into a pit and they threw a stone on me,
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 and they caused waters to overflow, covering my head. I said, 'I have been cut off!'
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 I called on your name, Yahweh, from the depths of the pit.
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 You heard my voice when I said, 'Do not close your ear to my cry for help.'
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 You came near on the day I called on you; you said, 'Do not fear.'
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 Lord, you defended my case, you saved my life!
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 Yahweh, you have seen the wrong they have done to me; judge my case.
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 You have seen their insults, all their plots against me—
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 You have heard their scorn, Yahweh, and all their plans regarding me.
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 The lips and the accusations of my enemies come against me all the day.
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 Look at how they sit and then rise up; they mock me with their songs.
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 Pay back to them, Yahweh, according to what they have done.
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 You will let their hearts be shameless! May your condemnation be upon them!
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 You pursue them in anger and destroy them from under the heavens, Yahweh!”
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
