John 20
1 Now early on the first day of the week, while it was still dark, Mary Magdalene came to the tomb and she saw the stone rolled away from the tomb.
Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
2 So she ran and came to Simon Peter and to the other disciple whom Jesus loved, and she said to them, “They took away the Lord out from the tomb, and we do not know where they have laid him.”
Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
3 Then Peter and the other disciple went out, and they went to the tomb.
Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
4 They both ran together, and the other disciple quickly ran ahead of Peter and arrived at the tomb first.
Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.
5 Then stooping down, he saw the linen cloths lying there, but he did not go inside.
І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
6 Simon Peter then arrived after him and went into the tomb. He saw the linen cloths lying there
Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,
7 and the cloth that had been on his head. It was not lying with the linen cloths but was folded up in a place by itself.
а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
8 Then the other disciple, the one who first arrived at the tomb, also went in, and he saw and believed.
Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.
9 For until that time they still did not know the scripture that he should rise from the dead.
Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
10 So the disciples went back home again.
Пійшли ж тодї ученики знов до себе.
11 But Mary was standing outside the tomb weeping. As she wept, she stooped down into the tomb.
Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
12 She saw two angels in white sitting, one at the head, and one at the foot of where the body of Jesus had lain.
і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
13 They said to her, “Woman, why are you weeping?” She said to them, “Because they took away my Lord, and I do not know where they have put him.”
І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
14 When she said this, she turned around and saw Jesus standing there, but she did not know that it was Jesus.
І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
15 Jesus said to her, “Woman, why are you weeping? Whom are you looking for?” She thought that he was the gardener, so she said to him, “Sir, if you have taken him away, tell me where you have put him, and I will take him away.”
Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи мені, де Його положив, і я Його візьму.
16 Jesus said to her, “Mary.” She turned, and said to him in Hebrew, “Rabboni” (which means “Teacher”).
Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
17 Jesus said to her, “Do not touch me, for I have not yet gone up to the Father, but go to my brothers and say to them that I will go up to my Father and your Father, and my God and your God.”
Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
18 Mary Magdalene came and told the disciples, “I have seen the Lord,” and that he had said these things to her.
Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
19 When it was evening, on that day, the first day of the week, and the doors of where the disciples were, were closed for fear of the Jews, Jesus came and stood in the middle of them and said to them, “Peace to you.”
Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
20 After he said this, he showed them his hands and his side. The disciples rejoiced when they saw the Lord.
І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тоді ученики, побачивши Господа.
21 Jesus then said to them again, “Peace to you. As the Father has sent me, so I am sending you.”
Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
22 When Jesus had said this, he breathed on them and said to them, “Receive the Holy Spirit.
І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
23 Whoever's sins you forgive, they are forgiven; whoever's sins you keep back, they are kept back.”
Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержить ся.
24 Thomas, one of the twelve, called Didymus, was not with them when Jesus came.
Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
25 The other disciples later said to him, “We have seen the Lord.” He said to them, “Unless I see in his hands the mark of the nails, and put my finger into the mark of the nails, and put my hand into his side, I will not believe.”
Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
26 After eight days his disciples were inside again, and Thomas was with them. Jesus came while the doors were closed, and stood among them, and said, “Peace to you.”
А по восьми днях знов були в середині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.
27 Then he said to Thomas, “Reach here with your finger and see my hands. Reach here with your hand and put it into my side. Do not be unbelieving, but believe.”
Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, івложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
28 Thomas answered and said to him, “My Lord and my God.”
І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.
29 Jesus said to him, “Because you have seen me, you have believed. Blessed are those who have not seen, and believed.”
Рече йому Ісус: Що видів єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.
30 Now Jesus did many other signs in the presence of the disciples, signs that have not been written in this book,
Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.
31 but these have been written so that you would believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and so that believing, you would have life in his name.
Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.
