Job 13
1 See, my eye has seen all this; my ear has heard and understood it.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 What you know, the same I also know; I am not inferior to you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 However, I would rather speak with the Almighty; I wish to reason with God.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 But you whitewash the truth with lies; you are all physicians of no value.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 Oh, that you would altogether hold your peace! That would be your wisdom.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Hear now my own reasoning; listen to the pleading of my own lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Will you speak unrighteously for God, and will you talk deceitfully for him?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Will you show him partiality? Will you argue the case for God?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Will it be good for you when he searches you out? Could you deceive him as you might deceive men?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 He would surely reprove you if in secret you showed partiality.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Will not his majesty terrify you, and the dread of him fall upon you?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Your memorable sayings are proverbs made of ashes; your defenses are defenses made of clay.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Hold your peace, let me alone, so that I may speak, let come what may on me.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 I will take my own flesh in my teeth; I will take my life in my hands.
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 See, if he kills me, I will have no hope left; nevertheless, I will defend my ways before him.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 This will be the reason for my deliverance, for no godless person would come before him.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 God, listen carefully to my speech; let my declaration come to your ears.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 See now, I have set my defense in order; I know that I am innocent.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Who is the one who would argue against me in court? If you came to do so, and if I were proved wrong, then I would be silent and give up my life.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 God, do only two things for me, and then I will not hide myself from your face:
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 withdraw your oppressive hand from me, and do not let your terrors make me afraid.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then call me, and I will answer; or let me speak to you, and you answer me.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many are my iniquities and sins? Let me know my transgression and my sin.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Why do you hide your face from me and treat me like your enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Will you persecute a driven leaf? Will you pursue dry stubble?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 For you write down bitter things against me; you make me inherit the iniquities of my youth.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 You also put my feet in the stocks; you closely watch all my paths; you examine the ground where the soles of my feet have walked
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 although I am like a rotten thing that wastes away, like a garment that moths have eaten.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
