< Jeremiah 45 >
1 This is the word that Jeremiah the prophet told Baruch son of Neriah. This happened when he wrote in a scroll these words at Jeremiah's dictation—this was in the fourth year of Jehoiakim son of Josiah, king of Judah, and he said,
Слово, що говорив пророк Єремія до Баруха, Нерійїного сина, коли той писав ці слова́ в книзі з Єреміїних уст, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, кажучи:
2 “Yahweh, God of Israel, says this to you, Baruch:
„Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про тебе, Бару́ху:
3 You have said, 'Woe is me, for Yahweh has added agony to my pain. My groaning has wearied me; I find no rest.'
Ти сказав був: „Ой горе мені, бо додав Господь сму́тку до бо́лю мого! Я змучивсь зідха́нням своїм, і не знайшов відпочинку“!
4 This is what you must say to him: 'Yahweh says this: See, what I built, I am now tearing down. What I planted, I am now pulling up—I will do this throughout all the earth.
Так скажеш йому: Так говорить Господь: Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насади́в, те Я вирву, також усю землю Свою.
5 But are you hoping for great things for yourself? Do not hope for that. For see, disaster is coming on all humanity—this is Yahweh's declaration—but I am giving you your life as your plunder everywhere you will go.'”
А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу́ зло на кожне тіло, — говорить Господь, — а тобі дам душу твою за здо́бич на всіх тих місцях, де́ ти будеш ходити!“