Genesis 21
1 Yahweh paid attention to Sarah as he had said he would, and Yahweh did for Sarah just as he had promised.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 Sarah conceived and bore a son to Abraham in his old age, at the set time of which God had spoken to him.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 Abraham named his son, the one who had been born to him, whom Sarah bore to him, Isaac.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, just as God had commanded him.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 Abraham was one hundred years old when his son Isaac was born to him.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 Sarah said, “God has made me laugh; every one who hears will laugh with me.”
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 She also said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children, and yet I have borne him a son in his old age!”
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 The child grew and was weaned, and Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, mocking.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 So she said to Abraham, “Drive out this slave woman and her son, for the son of this slave woman will not be heir with my son, with Isaac.”
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 This thing was very grievous to Abraham because of his son.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 But God said to Abraham, “Do not be grieved because of the lad, and because of your servant woman. Listen to her words in all she says to you about this matter, because it is through Isaac that your descendants will be named.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 I will also make the son of the servant woman into a nation, because he is your descendant.”
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 Abraham rose up early in the morning, took bread and a skin of water, and gave it to Hagar, putting it on her shoulder. He gave her the boy and sent her away. She departed and wandered in the wilderness of Beersheba.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 When the water in the waterskin was gone, she abandoned the child under one of the bushes.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 Then she went, and sat down a short distance from him, about the distance of a bowshot away, for she said, “Let me not look upon the death of the child.” As she sat there across from him, she lifted up her voice and wept.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 God heard the voice of the lad, and the angel of God called to Hagar out of heaven, and said to her, “What troubles you, Hagar? Do not be afraid, for God has heard the voice of the lad where he is.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Get up, raise up the lad, and encourage him; for I will make him into a great nation.”
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 Then God opened her eyes, and she saw a well of water. She went and filled the skin with water, and gave the lad a drink.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 God was with the lad, and he grew. He lived in the wilderness and became an archer.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 He lived in the wilderness of Paran, and his mother got a wife for him from the land of Egypt.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 It came about at that time that Abimelech and Phicol the captain of his army spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Now therefore swear to me here by God that you will not deal falsely with me, nor with my offspring, nor with my descendants. Show to me and to the land in which you have been staying the same covenant faithfulness that I have shown to you.”
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 Abraham said, “I swear.”
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 Abraham also complained to Abimelech concerning a well of water that Abimelech's servants had seized from him.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 Abimelech said, “I do not know who has done this thing. You did not tell me before now; I have not heard of it until today.”
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two men made a covenant.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 Then Abraham set seven female lambs of the flock by themselves.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 Abimelech said to Abraham, “What is the meaning of these seven female lambs that you have set by themselves?”
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 He replied, “These seven female lambs you will receive from my hand, so that it may be a witness for me, that I dug this well.”
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 So he called that place Beersheba, because there they both swore an oath.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 They made a covenant at Beersheba, and then Abimelech and Phicol, the captain of his army, returned to the land of the Philistines.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba. There he worshiped Yahweh, the eternal God.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 Abraham remained as a foreigner in the land of the Philistines many days.
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
