2 Corinthians 12
1 I must boast, but nothing is gained by it. But I will go on to visions and revelations from the Lord.
Я змушений хвалитися, хоча немає в цьому користі. Усе ж перейду до видінь та одкровень від Господа.
2 I know a man in Christ who fourteen years ago who—whether in the body or out of the body, I do not know, God knows—was caught up into the third heaven.
Я знаю одного чоловіка в Христі, який чотирнадцять років тому, – чи був у тілі, чи то поза тілом, не знаю, Бог знає, – був підхоплений до третього неба.
3 And I know that this man—whether in the body, or out of the body, I do not know, God knows—
Також я знаю, що той чоловік – чи був у тілі, чи то поза тілом, не знаю, Бог знає, –
4 was caught up into paradise and heard things too sacred for anyone to say.
був підхоплений до раю та почув невимовні слова, яких людині не дано казати.
5 On behalf of such a person I will boast. But on behalf of myself I will not boast, except about my weaknesses.
Таким чоловіком я буду хвалитися; собою ж хвалитися не буду, хіба що своїми слабкостями.
6 If I should choose to boast, I will not be a fool, because I would be speaking the truth. But I will keep from boasting, so that no one will think more of me than what he sees in me or hears from me.
Якби я навіть і захотів похвалитися, то не буду нерозсудливим, адже казатиму правду. Проте я утримуюсь, щоби хтось не подумав про мене більше, ніж бачить у мені та чує від мене.
7 To keep me from boasting because of the surpassing greatness of the revelations, a thorn in the flesh was given to me, a messenger from Satan to afflict me—so I would not become overly proud.
А щоб я не загордився величчю одкровень, дана мені колючка в тіло, посланець сатани, аби мене бити, щоб я не величався.
8 Three times I begged the Lord about this, for him to take it away from me.
Я тричі просив Господа, щоб Він забрав її від мене.
9 But he said to me, “My grace is enough for you, for power is made perfect in weakness.” So I would much rather boast about my weakness, so that the power of Christ might reside on me.
Але Він сказав мені: «Моєї благодаті для тебе достатньо, адже сила Мояв слабкості стає довершеною». Тож я з радістю хвалитимуся моєю слабкістю, щоб у мені оселилася Христова сила.
10 Therefore I am content for Christ's sake in weaknesses, in insults, in troubles, in persecutions and distressing situations. For whenever I am weak, then I am strong.
Тому я задоволений слабкостями, горем, переслідуваннями та труднощами заради Христа. Бо, коли я слабкий, тоді я сильний.
11 I have become a fool! You forced me to this, for I should have been praised by you. For I was not at all inferior to the so-called super-apostles, even though I am nothing.
Я став нерозумним, але ви змусили мене до цього! Це ви мали б мене рекомендувати, оскільки я нічим не гірший від цих «великих апостолів», хоч я і ніщо.
12 The true signs of an apostle were performed among you with complete patience, signs and wonders and mighty deeds.
Адже ознаки апостола були виявлені поміж вами у всякому терпінні, знаках, дивах та могутніх ділах.
13 For how were you less important than the rest of the churches, except that I was not a burden to you? Forgive me for this wrong!
То чим ви були обділені у порівняні з іншими церквами? Хіба тим, що я сам не був тягарем для вас. Вибачте мені цю несправедливість!
14 Look! I am ready to come to you a third time. I will not be a burden to you, for I do not want what is yours. I want you. For children should not save up for the parents. Instead, the parents should save up for the children.
Ось я готовий прийти до вас утретє. Я не буду [вас] обтяжувати, бо мені не потрібне те, що вам належить, але ви [самі]. Адже не діти повинні накопичувати майно для батьків, а батьки – для дітей.
15 I will most gladly spend and be spent for your souls. If I love you more, am I to be loved less?
Я охоче витрачу заради вас усе, що маю, і навіть віддам самого себе. Якщо люблю вас більше, то невже любитимете мене менше?
16 But as it is, I did not burden you. But, since I am so crafty, I am the one who caught you by deceit.
Хоч би як там було, я не обтяжував вас. Проте [ви кажете], що будучи хитрим, я впіймав вас підступністю.
17 Did I take advantage of you by anyone I sent to you?
Хіба я коли-небудь використовував вас через тих, кого до вас посилав?
18 I urged Titus to go to you, and I sent the other brother with him. Did Titus take advantage of you? Did we not walk in the same way? Did we not walk in the same steps?
Я попросив Тита прийти до вас і послав із ним брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ми не ходили в тому ж дусі? Хіба ми не ходили одним шляхом?
19 Do you think all of this time we have been defending ourselves to you? In the sight of God, we have in Christ been saying everything for your strengthening.
Невже ви думаєте, що ми захищаємося перед вами? Ми говоримо перед Богом у Христі, і все це, любі, для вашого збудування.
20 For I fear that when I come I may not find you as I wish. I fear that you might not find me as you wish. I fear that there may be quarreling, jealousy, outbursts of anger, rivalries, slander, gossip, arrogance, and disorder.
Адже я боюся, що, прийшовши, знайду вас не такими, як я хочу, а ви побачите мене не таким, як ви хочете. [Боюся виявити серед вас] сварки, заздрість, лють, самолюбство, наклепи, плітки, пихатість та безлад.
21 I fear that when I come back, my God might humble me before you. I fear that I might be grieved by many of those who have sinned before now, and who did not repent of the impurity and sexual immorality and lustful indulgence that they practiced.
[Боюся], що, коли я прийду знову, мій Бог упокорить мене перед вами, і мені [доведеться] оплакувати багатьох, що раніше згрішили й не покаялися в нечистоті, у статевій розпусті й у безсоромності, яким вони віддалися.
