Mark 7
1 And ye pharises came togedder vnto him and dyvers of ye scribes which came from Ierusalem.
І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,
2 And whe they sawe certayne of his disciples eate breed wt comen hondes (that is to saye wt vnwesshen hondes) they coplayned.
і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.
3 For the pharises and all the Iewes excepte they washe their hondes ofte eate not observinge the tradicions of the elders.
Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
4 And whe they come from the market except they washe they eate not. And many other thinges ther be which they have taken apon them to observe as the wasshinge of cuppes and cruses and of brasen vessels and of tables.
а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.
5 Then axed him the pharises and sribes why walke not thy disciples accordinge to ye tradicions of the elders but eate breede with vnweshen hondes?
І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“
6 He answered and sayde vnto them: well prophesied Esaias of you ypocrites as it is writte: This people honoreth me with their lyppes but their hert is farre from me:
А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
7 In vayne they worshippe me teachinge doctryns which are nothinge but ye comaundementes of men.
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
8 For ye laye the commaundement of God aparte and observe the tradicions of men as the wesshinge of cruses and of cuppes and many other suche lyke thinges ye do.
Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.
9 And he sayde vnto them: well ye cast asyde the comaundement of God to mayntayne youre owne tradicios.
І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.
10 For Moses sayde: Honoure thy father and thy mother: and whosoever cursseth father or mother let him dye for it.
Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.
11 But ye saye: a man shall saye to father or mother Corban: which is: that thou desyrest of me to helpe the with is geven God.
А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,
12 And so ye soffre him no more to do ought for his father or his mother
то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
13 makinge the worde of God of none effecte through youre awne tradicions which ye have ordeyned. And many soche thinges ye do.
порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.
14 And he called all the people vnto him and sayde vnto them: Herken vnto me every one of you and vnderstonde.
І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
15 There is no thinge with out a man that can defyle him when it entreth into him: but thoo thinges which procede out of him are those which defyle ye man.
Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.
16 If eny man have eares to heare let him heare
Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
17 And whe he came to house awaye fro the people his disciples axed him of the similitude.
А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.
18 And he sayd vnto the: Are ye so without vnderstondinge? Do ye not yet perceave yt whatsoever thinge from wt out entreth into a man it can not defyle him
І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?
19 because it entrith not in to his hert but into ye belly: and goeth out into the draught that porgeth oute all meates.
Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.
20 And he sayde: yt defileth a ma which cometh oute of a man.
А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.
21 For fro wt in even oute of the herte of men proceade evill thoughtes: advantry fornicacion murder
Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,
22 theeft coveteousnes wickednes diceyte vnclennes and a wicked eye blasphemy pryde folysshnes:
пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.
23 all these evyll thinges come from with in and defile a man.
Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“
24 And from thence he rose and went into ye borders of Tyre and Sidon and entred into an housse and wolde that no man shnld have knowen: But he coulde not be hyd.
І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
25 For a certayne woma whose doughter had a foule sprete hearde of him and came and fell at his fete.
Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
26 The woman was a Greke oute of Syrophenicia and she besought him yt he wolde caste out ye devyll oute of her doughter.
А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.
27 And Iesus sayde vnto her: let the chyldren fyrst be feed. For it is not mete to take the chyldres breed and to caste it vnto whelppes.
А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“
28 She answered and sayde vnto him: even soo master neverthelesse the whelppes also eate vnder the table of the chyldrens cromes.
А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.
29 And he sayde vnto her: for this sayinge goo thy waye the devyll is gone out of thy doughter.
І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“
30 And when she was come home to her housse she founde the devyll departed and her doughter lyinge on the beed.
А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
31 And he departed agayne from the coostes of Tyre and Sidon and came vnto the see of Galile thorowe ye middes of the coostos of ye. x. cities.
І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.
32 And they brought vnto him one yt was deffe and stambred in his speche and prayde him to laye his honde apon him.
І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
33 And he toke him asyde from ye people and put his fyngers in his eares and dyd spyt and touched his tounge
І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.
34 and loked vp to heven and sygthed and sayde vnto him: ephatha that is to saye be openned.
І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“
35 And streyght waye his eares were openned and the stringe of his tounge was loosed and he spake playne.
І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!
36 And he comaunded them that they shuld tell no man. But the more he forbad them soo moche the more a greate deale they publesshed it:
А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.
37 and were beyonde measure astonyed sayinge: He hath done all thinges well and hath made booth the deffe to heare and the dome to speake.
І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“
