1 Corinthians 2
1 And I brethren when I came to you came not in gloriousnes of wordes or of wysdome shewynge vnto you the testimony of God.
І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.
2 Nether shewed I my selfe that I knewe eny thinge amonge you save Iesus Christ eve the same that was crucified.
Бо я надумавсь, не знати нічого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його рознятого.
3 And I was amoge you in weaknes and in feare and in moche treblinge.
І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.
4 And my wordes and my preachinge were not with entysynge wordes of manes wysdome: but in shewinge of ye sprete and of power
І слово мов, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудрості, а в явленню духа і сили,
5 that youre fayth shuld not stonde in ye wysdome of me but in yt power of God.
щоб віра ваша була не в мудрості людській, а в силі Божій.
6 That we speake of is wysdome amonge them that are perfecte: not the wysdome of this worlde nether of the rulars of this worlde (which go to nought) (aiōn g165)
Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що зникають, (aiōn g165)
7 but we speake ye wysdome of God which is in secrete and lieth hyd which God ordeyned before the worlde vnto oure glory: (aiōn g165)
а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу, (aiōn g165)
8 which wysdome none of ye rulars of the worlde knewe. For had they knowe it they wolde not have crucified the Lorde of glory. (aiōn g165)
котрої ніхто з князів віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б. (aiōn g165)
9 But as it is written: The eye hath not sene and the eare hath not hearde nether have entred into the herte of man ye thinges which God hath prepared for them that love him.
Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.
10 But God hath opened them vnto vs by his sprete. For ye sprete searcheth all thinges ye the bottome of Goddes secretes.
Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього досліджує, навіть і глибокостей Божих.
11 For what man knoweth the thinges of a ma: save ye sprete of a man which is with in him? Even so ye thinges of God knoweth no man but ye sprete of god.
Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає тільки Дух Божий.
12 And we have not receaved the sprete of ye worlde: but the sprete which cometh of god for to knowe the thinges that are geve to vs of god
Ми ж не духа сьвіта прийняли а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.
13 which thinges also we speake not in the conynge wordes of manes wysdome but with the conynge wordes of the holy goost makynge spretuall coparesons of spretuall thinges.
Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.
14 For ye naturall man perceaveth not the thinges of the sprete of god. For they are but folysshnes vnto him. Nether can he perceave them because he is spretually examined.
Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.
15 But he that is spretuall discusseth all thinges: yet he him selfe is iudged of no ma.
Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.
16 For who knoweth the mynde of the Lorde other who shall informe him? But we vnderstonde the mynde of Christ.
Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.
