Titus 1
1 From Paul, a servant of God, and an Apostle of Jesus Christ, charged to strengthen the faith of God’s Chosen People, and their knowledge of that Truth which makes for godliness
Павло́, раб Божий, а апо́стол Ісуса Христа, по вірі ви́браних Божих і пізна́нні правди, що за благоче́стям,
2 and is based on the hope of Immortal Life, which God, who never lies, promised before the ages began, (aiōnios g166)
в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, (aiōnios g166)
3 and has revealed at his own time in his Message, with the proclamation of which I was entrusted by the command of God our Saviour.
і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, —
4 To Titus, my true Child in our one Faith: May God, the Father, and Christ Jesus, our Saviour, bless you and give you peace.
до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
5 My reason for leaving you in Crete was that you might put in order what had been left unsettled, and appoint Officers of the Church in the various towns, as I myself directed you.
Я для того тебе полиши́в був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настанови́в по містах, як тобі я звелів, —
6 They are to be men of irreproachable character, who are faithful husbands, whose children are Christians and have never been charged with dissolute conduct or have been unruly.
коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність.
7 For a Presiding-Officer, as God’s steward, ought to be a man of irreproachable character; not self-willed or quick-tempered, nor addicted to drink or to brawling or to questionable money-making.
Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий,
8 On the contrary, he should be hospitable, eager for the right, discreet, upright, a man of holy life and capable of self-restraint,
але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний,
9 who holds doctrine that can be relied on as being in accordance with the accepted Teaching; so that he may be able to encourage others by sound teaching, as well as to refute our opponents.
що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
10 There are, indeed, many unruly persons — great talkers who deceive themselves, principally converts from Judaism,
Багато бо є неслухня́них, марносло́вців, зводників, особливо ж з обрізаних, —
11 whose mouths ought to be stopped; for they upset whole households by teaching what they ought not to teach, merely to make questionable gains.
їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.
12 It was a Cretan — one of their own teachers — who said: ‘Cretans are always liars, base brutes, and gluttonous idlers’; and his statement is true.
Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“!
13 Therefore rebuke them sharply, so that they may be sound in the Faith,
Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́,
14 and may pay no attention to Jewish legends, or to the directions of those who turn their backs upon the Truth.
і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються.
15 Everything is pure to the pure-minded, but to those whose minds are polluted and who are unbelievers nothing is pure. Their minds and consciences are alike polluted.
Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління.
16 They profess to know God, but by their actions they disown him. They are degraded and self-willed; and, as far as anything good is concerned, they are utterly worthless.
Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
