James 5
1 Listen to me, you rich men, weep and wail for the miseries that are coming upon you!
А ну ж тепер ви, багачі́, — плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
2 Your riches have wasted away, and your clothes have become moth-eaten.
ваше багатство згнило, а ваші вбрання́ міль поїла!
3 Your gold and silver are rusted; and the rust on them shall be evidence against you, and shall eat into your very flesh. It was fire, so to speak, that you stored up for yourselves in these last days.
Золото ваше та срі́бло поіржа́віло, а їхня іржа буде сві́дчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
4 I tell you, the wages of the labourers who mowed your fields, which you have been fraudulently keeping back, are crying out against you, and the outcries of your reapers have reached the ears of the Lord of Hosts!
Ось голосить заплата, що ви затримали в робі́тників, які жали на ваших полях, — і голосі́ння женці́в досягли́ вух Господа Савао́та!
5 You have lived on earth a life of extravagance and luxury; you have indulged your fancies in a time of bloodshed.
Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої ви́годували, немов би на день зако́лення.
6 You have condemned, you have murdered, the Righteous One! Must not God be opposed to you?
Ви Праведного засудили й убили, — Він вам не проти́вився!
7 Be patient, then, Brothers, till the Coming of the Lord. Even the farmer has to wait for the precious fruit of the earth, watching over it patiently, till it has had the spring and summer rains.
Отож, браття, довготерпіть аж до при́ходу Господа! Ось чекає рільни́к дорогоцінного пло́ду землі, довготе́рпить за нього, аж поки оде́ржить дощ ранній та пізній.
8 And you must be patient also, and not be discouraged; for the Lord’s Coming is near.
Довготерпі́ть же й ви, зміцніть серця ваші, бо набли́зився при́хід Господній!
9 Do not make complaints against one another, Brothers, or judgment will be passed upon you. The Judge is already standing at the door!
Не нарікайте один на о́дного, браття, щоб вас не засу́джено, — он Суддя стоїть перед дверима!
10 Brothers, as an example of the patient endurance of suffering, take the Prophets who spoke in the name of the Lord.
Візьміть, браття, пророків за при́клад стражда́ння та довготерпі́ння, — вони промовляли Господнім Ім'я́м!
11 We count those who displayed such endurance blessed! You have heard, too, of Job’s endurance, and have seen what the Lord’s purpose was, for ‘the Lord is full of pity and compassion.’
Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йо́вове терпі́ння та бачили Господній кінець його́, що „ве́льми Господь милости́вий та щедрий“.
12 Above all things, my Brothers, never take an oath, either by heaven, or by earth, or by anything else. With you let ‘Yes’ suffice for yes, and ‘No’ for no, so that you may escape condemnation.
А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: „Так, так“та „Ні, ні“, щоб не впасти вам в о́суд.
13 If any of you is in trouble, let him pray; if any one is happy, let him sing hymns.
Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми́!
14 If any one of you is ill, let him send for the Officers of the Church, and let them pray over him, after anointing him with oil in the name of the Lord.
Чи хворі́є хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намасти́вши його оливою в Господнє Ім'я́,
15 The prayer offered in faith will save the man who is sick, and the Lord will raise him from his bed; and if he has committed sins, he will be forgiven.
і молитва віри вздоро́вить недужого, і Господь його піді́йме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
16 Therefore, confess your sins to one another and pray for one another, that you may be cured. Great is the power of a good man’s fervent prayer.
Отже, признава́йтесь один перед о́дним у своїх про́гріхах, і моліться один за о́дного, щоб вам уздоро́витись. Бо дуже могутня ре́вна молитва праведного!
17 Elijah was only a man like ourselves, but, when he prayed fervently that it might not rain, no rain fell upon the land for three years and a half.
Ілля́ був люди́на, подібна до нас при́страстями, і він помолився молитвою, щоб дощу́ не було́, — і дощу не було́ на землі аж три роки й шість місяців...
18 And, when he prayed again, the clouds brought rain, and the land bore crops.
І він знов помолився, — і дощу́ дало́ небо, а земля вродила свій плід!
19 My Brothers, should one of you be led astray from the Truth, and someone bring him back again,
Бра́ття мої, — коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
20 be sure that he who brings a sinner back from his mistaken ways will save that man’s soul from Death, and throw a veil over countless sins.
хай знає, що той, хто грішника навернув від його блу́дної дороги, той душу його спасає від смерти та бе́зліч гріхів покриває!
