Psalms 95
1 Come, sing to Yahweh; sing joyfully to the one who protects us [MET] and saves us!
Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.
2 We should thank him as we come before him, and sing (joyful songs/joyfully) as we praise him.
Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.
3 Because Yahweh is the great God, he is a great king [who rules] over all [other] gods.
Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.
4 He rules over the whole earth, from the deepest places/caves to the highest mountains.
У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;
5 The seas are his, because he made them. He is [also] the one who [SYN] formed/made the dry land.
море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.
6 We should come, worship, and bow down before him. We should kneel before Yahweh, the one who made us.
Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,
7 He is our God, and we are the people whom he takes care of [MET]; like sheep [that a shepherd] takes care of. Today, listen to what Yahweh is saying to you.
бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,
8 He says, “Do not become stubborn [IDM] like [your ancestors] did at Meribah, and like [they did] at Massah in the desert.
не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,
9 There your ancestors (wanted to see/tried to determine) if they could do many very evil things [without my punishing them]. Even though they had seen me perform [many] miracles, they tested whether I [would continue to be patient with them].
де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.
10 For 40 years I was angry with those people, and I said, ‘Those people say that they want to please me, but they do things that I detest. They refuse to obey my commands.’
Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.
11 So because I was very angry, I solemnly said/declared about them: ‘They will never enter [the land of Canaan] where I would have allowed them to rest!’”
Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»
