Psalms 74
1 God, why have you abandoned/rejected us? Will you keep rejecting us forever [RHQ]? Why are you angry with us, since we are like sheep in your pasture [and you are like our shepherd]? [MET, RHQ]
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2 Do not forget your people whom you chose long ago, the people whom you freed [from being slaves in Egypt] and caused to become your tribe. Do not forget Jerusalem, which was (your home/where you dwelt) [on this earth].
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Walk along [and see] where everything has been totally ruined; our enemies have destroyed everything in the sacred temple.
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4 Your enemies shouted triumphantly in this sacred place; they erected their banners [to show they had defeated us].
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5 They cut down all the [engraved objects in the temple] like woodsmen cut down trees.
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6 Then they smashed all the carved wood with their axes and hammers.
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7 [Then] they burned your temple to the ground; they caused that place where you were worshiped to be unfit for people to worship in.
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8 They said to themselves, “We will destroy the Israelis completely,” and they [also] burned down all the other places where we gathered to worship God.
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9 All our sacred symbols (OR, miracles) are gone; there are no prophets now/any more, and no one knows how long [this situation will continue].
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10 God, how long will our enemies make fun of you [RHQ]? Will they insult you [MTY] forever [RHQ]?
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11 Why do you refuse to help [MTY, RHQ] us? Why do you keep your hand inside your cloak [instead of using it to destroy our enemies] [RHQ]?
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12 God, you have been our king [all the time] since we came out of Egypt [HYP], and you have enabled us to defeat [our enemies] in the land [of Israel].
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13 By your power you caused the [Red] Sea to divide; [it was as though] you smashed the heads of the [rulers of Egypt who were like] huge sea dragons [MET].
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14 [It was as though] you crushed the head of the king of Egypt [MET] and gave his body to the animals in the desert to eat.
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15 You caused springs and streams to flow, and you [also] dried up rivers that had never dried up previously.
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16 You created the days and the nights, and you put the sun and the moon in their places.
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17 You determined where the oceans end and the land begins, and you created the summer/hot season and the winter/cold season.
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18 Yahweh, do not forget that your enemies laugh at you, and that it is foolish people who despise you [MTY].
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19 Do not let your helpless people [MET] fall into the hands of their cruel enemies; do not forget your suffering/persecuted people.
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20 Do not forget the agreement that you made with us; remember that there are violent people in every dark place on the earth.
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21 Do not allow your oppressed people to be disgraced; help those poor and needy people in order that they will [again] praise you [MTY].
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22 God, arise and defend yourself [by defending your people]! Do not forget that foolish people laugh at you (all day long/continually)!
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23 Do not forget that your enemies shout angrily [at you]; the uproar that they make [while they oppose you] never stops.
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
