Psalms 73
1 God truly is good to [us] Israeli people, to those who totally want to do all that God desires.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 As for me, I almost [stopped trusting in God]; [it was as though] my feet slipped and I stumbled [MET],
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 because I envied those who proudly [said that they did not need God], and I saw that they prospered [even though] they were wicked.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Those people do not have any pains; they are [always] strong and healthy.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 They do not have the troubles/difficulties that other people have; they do not have problems like others do.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 So they are proud, and their being proud is [like] a necklace [that they show to others], and they show off their violent actions like people show off their beautiful robes.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 From their inner beings they (pour out/do) evil deeds, and they are always thinking about more evil things to do.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 They scoff at [other people], and they talk about doing evil things to them; they are proud while they plan to oppress others.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 They say evil things about [God who is in] heaven [MTY], and they talk boastfully/proudly about things [that they have done] here on the earth.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 The result is that people listen to what they say and praise them and do not think that they have done anything that is wrong.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Wicked people say [to themselves], “God will certainly not [RHQ] know [what we have done]; [people say that] he is greater than any other god, but he does not know [everything].”
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 That is what wicked people are like; they never worry about anything, and they are always becoming richer.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 [So, God], I think it is useless that I have [RHQ] always done what you want me to, and that I have not sinned.
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 All day long I have problems, and every morning you punish me.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 If I had said the things that the wicked people say, I would have been sinning against your people.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 And when I tried to think about all this, it was very difficult for me [to understand it].
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 But when I went to your temple, [you spoke to me], and I understood what will happen to the wicked people [after they die].
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 [Now I know that] you will surely put them in slippery places, and they will fall down and die.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 They will be destroyed instantly; they will die in terrible ways.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 They [will disappear as quickly] as a dream disappears when a person awakes in the morning; Lord, when you arise, you will (cause them to disappear/forget all about them).
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 When I felt sad/bitter, and brokenhearted,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 I was stupid and ignorant, and I behaved like an animal toward you.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 But I am always close to you, and you hold my hand.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 You guide me by teaching me, and (at the end [of my life]/when I die), you will receive me and honor me.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 You are in heaven and I belong to you [RHQ], and there is nothing on this earth that I desire more than that.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 My body and my mind may become very weak, but God, you continue to enable me to be strong; I belong to you forever.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Those who remain far from you will be destroyed; you will get rid of those who abandon you.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 But [as for] me, it is wonderful to be near to God and to be protected by Yahweh, and to proclaim to others all that he has done [for me].
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
