< Psalms 72 >
1 A psalm written by Solomon. O God, enable [me, ] the king [whom you appointed in Israel], to rule justly. Show/Teach me how to judge matters fairly
Про Соломона. Боже, даруй Твоє правосуддя цареві і праведність Твою – синові царя.
2 in order that I will judge your people fairly, that I will govern your oppressed people justly.
Нехай судить він народ Твій справедливо й страдників Твоїх – чесно.
3 I desire that [all over the country—even] on the hills and mountains [DOU]— people will live peacefully and righteously.
Нехай гори принесуть народові мир, а пагорби – праведність.
4 Help [me], your king, to defend the poor people and to rescue needy people and to defeat those who oppress them.
Нехай судить він пригнічених народу, врятує дітей бідняків і вразить гнобителя.
5 I desire that your people will revere you as long as the moon shines, [forever].
Будуть боятися Тебе, аж поки сонце і місяць існують, із роду в рід.
6 I desire that my rule will [be enjoyed by the people] [SIM] like [they enjoy] rain on growing crops, like [they enjoy] showers that fall on the land.
Нехай зійде він як дощ на покіс, як рясний дощ, що зрошує землю.
7 I hope/desire that people will live righteously during the years that I rule, and that my people will live peacefully and prosperously as long as the moon shines.
У дні його нехай процвітає праведник і мир великий не припиняється, аж поки місяць не згасне.
8 I hope/desire that the kings [of Israel] will rule [the people] in all the area from one sea [in the east] to another [in the west], and from the [Euphrates] River to the most remote/distant places on earth.
Він пануватиме від моря й до моря і від ріки аж до країв землі.
9 I hope/desire that those who live in the desert will bow down before them, and that their enemies will throw themselves on the ground [in submission] to them.
Схилять перед ним коліна мешканці пустель, і вороги його лизатимуть пил.
10 I hope/desire that the kings of Spain and of the islands [in the Mediterranean Sea] will bring (tribute money/taxes) to the kings [of Israel], and that the kings of Sheba [to the south] and of Seba [to the southwest] will bring them gifts.
Царі Таршишу й віддалених берегів платитимуть йому данину, царі Шеви і Севи піднесуть дари [на знак покори].
11 I hope/desire that all the [other] kings [in the world] will bow before the kings [of Israel], and that [people of] all nations will serve them.
І вклоняться йому всі царі, усі народи служитимуть йому.
12 They will rescue poor people when they (cry out/plead) for help, and help those who are needy and those who have no one to help them.
Бо врятує він бідного, коли той волатиме, і пригніченого, у якого немає помічника.
13 They will pity those who are weak and needy; he saves the people’s lives.
Він милість виявить убогому й бідняку і врятує душі злидарів.
14 Our kings will rescue the people from being oppressed and from being treated cruelly, [because] (their lives/they) [MTY] are precious to our kings.
Викупить душі їхні з-під влади насильства, адже кров їхня буде дорогоцінна в очах його.
15 I hope/desire that our kings will live a long time! I hope/desire that they will be given gold from Sheba. I desire that people will always pray for our kings and praise them all the time, [every day].
Нехай він живе [довго], і нехай дано йому буде золото Шеви. Нехай моляться за нього завжди, нехай цілий день благословляють його!
16 I hope/desire that the fields will produce plenty of grain [everywhere, even] on the tops of the hills in the land where they rule, like the grain that grows [on the hills] in Lebanon. I hope/desire that the cities [in Israel] will be full of people like the fields are full of grass.
Нехай пшениці буде вдосталь на землі; на вершинах пагорбів нехай коливається колосся, немов на Лівані, і люд рясніє в містах, немов трава на землі.
17 I desire that the names of our kings will never be forgotten. I hope/desire that people will remember them as long as the sun shines. I hope/desire that people of all nations will ask (God to bless them/that they will be blessed by God) just like he has blessed the kings [of Israel].
Нехай ім’я його перебуває вічно, аж поки існує сонце. Через нього благословенними будуть усі народи; вони вважатимуть його тим, що щастя приносить.
18 Praise Yahweh, the God whom [we] Israelis [worship]; he is the only one who does wonderful things.
Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який один лиш творить чудеса!
19 Praise him forever! I desire that (his glory will fill the whole world/people all over the world may see that he is very great) [MTY]! Amen! May it be so!
Благословенне ім’я слави Його повік, і вся земля наповниться Його славою!
20 That is the end of this group of prayers/songs written by David, the son of Jesse.
Завершилися молитви Давида, сина Єссеєвого.