Psalms 69
1 O God, save me, because [I am in great danger]. [It is as though] flood water is up to my neck, [and I am about to drown] [MET].
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 I continue to sink in the deep mud, and there is no solid ground for me to stand on. I am in deep water, and flood waters are swirling around me.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 I am exhausted from calling out [for help]; my throat is very dry. Because I have cried so much as I have waited for God [to help me], my eyes are swollen.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Those who hate me when there is no reason to hate me are more than the number of hairs on my head [HYP]! Those who want to get rid of me are strong, and they tell lies about me. They demand that I return to them things that I did not steal!
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 O God, (you see the sins that I have committed/my sins are not hidden from you). You know that I have foolishly [disobeyed your laws].
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 O Yahweh God, [you who are the commander] of the armies [of heaven], do not allow the [wrong things that] I [have done] to cause those who trust in you to be disappointed/disillusioned. O God, you whom [we] Israeli people [worship], do not allow me to cause your people to be humiliated.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 People have insulted/ridiculed me because [I am devoted to] you. They have thoroughly humiliated [IDM] me.
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 Even my own [older] brothers act as if they do not know me; they treat me like a foreigner.
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 [Some people have despised your temple]; but my zeal for [keeping] your temple [holy] is like a fire burning inside me. So [it is as though] those who are insulting you are also insulting me.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 When I have humbled myself and (fasted/abstained from eating food) [to show my sadness about the disgraceful things that they have done to your temple], they just insult me.
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 When I put on [rough] sackcloth [to show that I am sad], they laugh at [IDM] me.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Even the elders [of the city] say bad things about me. The drunkards of the city sing [disgusting] songs about me.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 But Yahweh, I will [continue] praying to you. At the time that you choose, answer me and rescue me because you faithfully love me.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Do not allow me to sink any more in the mud. Rescue me from those who hate me! Lift me up out of these deep waters!
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Do not allow flood waters to swirl around me, do not allow the deep [mud] to swallow me; keep me from sinking into the pit [of death] [MET].
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 O Yahweh, answer my prayer and help me because you are good and love me faithfully.
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 Do not (hide yourself from/refuse to hear) me; answer me quickly because I am in great trouble.
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Come near to me and save me; rescue me from my enemies.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 You know that I am insulted and that [people cause] me [to feel] ashamed and dishonored; you know [who] all my enemies [are].
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 [Their] insults have deeply offended me, and I (feel helpless/am in despair). I searched for [someone who would] pity [me], but there was no one. I wanted someone to encourage/comfort me, but there were none.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 [Instead], they gave me food [that tasted like] poison, and when I was thirsty, they gave me sour wine to drink.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 I hope/desire that the feasts [MTY] [that they enjoy] will (become a snare for/bring trouble to) them, and that [those whom they invite to] the sacrificial feasts will also be trapped.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 I hope/desire that their eyesight will become dim so that they cannot see anything, and that their backs/bodies will become weaker and weaker.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Show them that you are very angry with them! Because of your great/furious anger, chase after them and catch them.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Cause their towns to become abandoned/deserted and that there will be no one left to live in their tents/houses.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 [Do this] because they persecute those whom you have punished, (they talk about the sins of/they want to hurt even more) those whom you have wounded.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Keep making a record of all their sins, do not acquit/pardon them [for the evil things that they have done].
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Erase their names [SYN] from the book [containing the names of those who have eternal] life; do not include them in the list of righteous people.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 As for me, I have pain and am suffering. O God, protect me and rescue me.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 When God does that, I will sing as I praise God, and I will honor him by thanking him.
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 My doing that will please Yahweh more than [sacrificing] oxen, more than offering him full-grown bulls.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 Oppressed/Afflicted people will see [that God has rescued me], and they will be glad. I want all of you who ask God [to help you] to be encouraged.
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 Yahweh listens to those who are needy; He does not ignore/forget those who are oppressed/imprisoned.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 I desire that everything will praise God— everything that is in heaven and on earth, and all the creatures that are in the seas.
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 God will rescue the people of Jerusalem [from their enemies], and he will rebuild the towns that are in Judah. His people will live there and [again] possess the land.
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 The descendants of his people will inherit it, and those who love him will live there [safely].
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
