Psalms 44
1 God, we ourselves have heard what our parents and grandparents told us. They told us about the miracles that you performed long ago.
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
2 [They told us] how you expelled the ungodly people and enabled us to live in their land. [They told us] that you punished those ungodly people and enabled your own people to prosper [IDM].
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
3 It was not by using their own swords that they conquered the people that lived in that land, and it was not by their own power that they were victorious; it was only by your power [MTY, DOU] [that they did those things]; and they were sure that you were with them, and that showed that you were pleased with them.
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
4 You are my King and my God; it is you who enable us, your people [MTY], to defeat our enemies.
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
5 It is by your power that we knock our enemies down and tramp on them.
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
6 I do not trust that I will be saved by using my bow [and arrows] and my sword.
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
7 No, it is you who have rescued us from our enemies, it is you who have caused those who hate us to become ashamed [because they were defeated].
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
8 We have continually boasted about what God [has done for us], and we will thank him [MTY] forever.
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
9 But [now] you have rejected us and caused us to be disgraced; when our armies march out [to fight a battle], you no [longer] go with them.
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
10 You have caused us to run away from our enemies, with the result that they captured the things that belonged to us.
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
11 You have allowed us to become like [MET] sheep that were ready to be slaughtered; you scattered us [far away] among [other].
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
12 [It is as though] [MET] you sold us, your people, [to our enemies] for a very small price, and you did not gain much profit from selling us!
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
13 People who live in nations near us make fun of us; they laugh at us and deride/belittle us.
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
14 They make jokes using the name of [our country], they shake their heads [to indicate that they despise us].
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
15 All day I feel disgraced; from seeing my face, people know that I am ashamed.
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
16 I hear what those who sneer at me and revile me say; I am ashamed in front of my enemies and those who want to harm me.
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
17 All these things have happened to us [even] though we have not forgotten you, and we are not the ones who disobeyed the agreement you made with [our ancestors].
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
18 We have not stopped being loyal to you, and we have not stopped doing what you want us to do [IDM].
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
19 But [it is as though] you have allowed us to be helpless among wild animals, and abandoned us in a deep dark [ravine].
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
20 If we had forgotten to worship [MTY] our God, or if we had spread out our hands to [worship] a foreign god,
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
21 you certainly would have known that, because you know [even] what we secretly think.
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
22 But it is because we belong to you, [that our enemies] are constantly killing us. They act toward us as though we were only sheep to be slaughtered.
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
23 [So], Yahweh, arise! Why are you asleep [RHQ]? Get up! Do not reject us forever!
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
24 Why are you not looking at us? Why are you forgetting that we are suffering and being oppressed [by our enemies]?
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
25 We are pushed down to the ground and we cannot get up.
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
26 Arise, and come and help us! Rescue us because you faithfully love us!
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
