Psalms 38
1 Yahweh, when you are angry [with me], do not rebuke/scold me and punish me!
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 [Now it is as though] you have shot your arrows at me and wounded me; you have struck me and knocked me down.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Because you have been angry with me, I am suffering great pain. Because of my sin, my whole body is diseased.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 All my sins are [like a flood] that covers my head; they are like a load that is very heavy, with the result that I cannot carry it.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Because I have done foolish things, I have sores that have become worse, and they stink.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 [Sometimes] I am bent over, and [sometimes] I lie prostrate; I am sad/cry all day.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 My body is burning with fever, and I am very ill.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 I am completely exhausted, and I have no strength. I am very distressed, and I groan with pain.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Yahweh, you know that I desire [to be healed]; you hear me while I am groaning.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 My heat is pounding heavily, and all my strength is gone. I am no longer able to see well.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 My friends and neighbors stay away from me because of my sores; even my own family stays away from me.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 And those who want to kill me set traps to catch me; those who want to harm me discuss ways to get rid of me; they plot against me all day.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Now I act like I’m deaf, and do not listen [to what they say]. I act like I cannot talk, so I say nothing [to reply to them].
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 I act like a man who does not answer [when people talk to him], because he cannot hear anything.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 But Yahweh, I trust in you. My Lord God, you will answer me.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 I said to you, “Do not cause [me to die, with the result that] my enemies will rejoice! Do not cause me to stumble, with the result that they will be very happy!”
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 I say that because I am about to fall down, and I constantly have pain.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 I confess the wrong things that I have done; I am [very] sorry for the sins that I have committed.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 My enemies are healthy and strong; there are many people who hate me for no reason.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Those who do evil things to me in return for my doing good things to them oppose me because I try to do what is right.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Yahweh, do not abandon me! My God, do not stay far from me!
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Lord, you are the one who saves/rescues me; Quickly [come and] help me!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
