Psalms 22
1 My God, my God, why have you abandoned/deserted me? Why do you stay so far from me, and why do you not hear/help me [RHQ]? Why do you not hear me when I am groaning?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 My God, every day I call to you during the daytime and during the night, but you do not answer me, so I am not able to sleep.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 But you are holy. You sit on your throne as king, and [we the people of] Israel praise you [PRS].
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Our ancestors trusted in you. [Because] they trusted in you, you rescued them.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 When they cried out to you, you saved them. They trusted in you, and (they were not disappointed/you [saved them] as you said that you would).
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 But [you have not rescued me] [People despise me and consider that I am not a man]; [they think that] I am [as worthless as] a worm! Everyone [HYP] scorns me and despises me.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Everyone who sees me [HYP] makes fun of me. They sneer at me and [insult me by] shaking their heads [at me as though I were an evil man]. They say,
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 “He trusts in Yahweh, so Yahweh should save him! [He says that] Yahweh is very pleased with him; if that is so, Yahweh should rescue him!”
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 [Why do] you [not] protect me [now as you did] when I was born? I was safe even when I was (nursing/drinking milk from my mother’s breasts).
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 [It was as though] you adopted me right when I was born. You have (been my God/taken care of me) ever since I was born.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 So, (do not stay far from/stay close to) [LIT] me now because [enemies who will cause me much] trouble are near me, and there is no one [else] who can help me.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 [My enemies] surround me [like] a herd/group of wild bulls. [Fierce people, like those] strong bulls that graze [on the hills] in Bashan [area], encircle me.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 [They are like] roaring lions that are attacking the animals that they want to kill [MET] [and eat]; they rush toward me [to kill] me; they [are like lions that] have their mouths open, [ready to tear their victims to pieces] [MET].
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 I am completely exhausted [MET], and all my bones are out of their joints/places. I [no longer expect that God will save me]; [that expectation is gone completely], like wax that has melted away.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 My strength is [all dried up] [MET] like a broken piece of a clay jar that has dried [in the sun]. [I am so thirsty that] my tongue sticks to the roof of my mouth. O God, [I think that you are about to let] me die and become dirt!
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 My enemies [MET] surround me like a pack/group of wild dogs. A group of evil men has encircled me, [ready to attack me]. They have [already] smashed my hands and my feet.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 [I am so weak and thin that] my bones can be seen and counted. My enemies stare at me and (gloat/are happy) about [what has happened to] me.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 They looked at the clothes that I [was wearing] and gambled to determine which piece each of them would get.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 O Yahweh, do not stay far away from me! You who are my [source of] strength, come quickly and help me!
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Rescue me from [those who want to kill me with] their swords. Save me from those who are [like wild/fierce] dogs [MET].
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Snatch me away from [my enemies who are] like lions whose jaws [are already open, ready to chew me up] Grab me away from [those men who are like] wild oxen [that attack other animals with] their horns [MET]!
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 [But you have saved me, so] I will declare to my fellow [Israelis] how great you [MTY] are. I will praise you among the group of your people gathered [to worship you].
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 You people who have an awesome respect for Yahweh, praise him! All you who are descended from Jacob, honor Yahweh! All you Israeli people, revere him!
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 He does not despise or ignore those who are suffering; he does not hide (his face/himself) from them. He has listened to them when they cried out to him for help.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Yahweh, in the great gathering [of your people], I will praise you for what you have done. In the presence of those who revere you, I will offer [the sacrifices] that I promised.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 The poor people [whom I have invited to the meal] will eat as much as they want. All who come worship Yahweh will praise him. I pray that [God will enable] you all to live a long and happy life!
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 I pray that [people in all nations, even] in the remote areas, will think about Yahweh and turn to him, and that people from all the clans in the world will bow down before him.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Because Yahweh is the king! He rules all the nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 I desire that all the rich people on the earth will bow before him. Some day they will die, but I want them to prostrate themselves on the ground in his presence [before they die].
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 People (in the future generations/who have not been born yet) will also serve Yahweh. Our descendants will be told about what Yahweh [has done].
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 People who are not yet born, [who will live in future years], will be told how Yahweh rescued his people. People will tell them, “Yahweh did it!”
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
