Psalms 18
1 Yahweh, I love you, the one who enables me to be strong.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 Yahweh is like an [overhanging] rock [DOU, MET] [under which I can hide from my enemies]; he is like a strong fortress, the one who protects me; he protects me like a shield [MET] [protects a soldier]; he is the one to whom I go (for refuge/to be protected/safe), and he defends me by his great power [IDM].
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 I called out to Yahweh, who deserves to be praised, and he rescued me from my enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 All around me were dangerous situations in which I might be killed [PRS]; it was as though there were huge waves [MET] that almost crashed on me and killed me.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
5 [It was as though] the place where dead people are had ropes that were wrapped around me, or [it was as though] there was a trap [MET] that would [seize and] kill me. (Sheol h7585)
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 But when I was very distressed, I called out to Yahweh, and from his temple he heard me. He listened to me when I cried out [for help].
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Then the earth quaked/shook strongly [DOU]; the mountains shook very strongly from their centers [DOU] because Yahweh was angry.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 [It was as though] smoke poured out from his nostrils, and [as though] burning coals came out of his mouth.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 He opened the sky and came down with a black cloud under his feet.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 He flew, riding on the back of a creature that had wings, traveling [fast], blown along by the wind.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 Darkness was all around him [like a blanket] [MET]; dark clouds, full of moisture, covered him [MET].
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 Hailstones and flashes of lightning were around him; hail and burning coals fell from the sky.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 Then Yahweh [spoke in a loud voice] from the sky, and [his enemies] heard his voice that sounded like thunder.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 He shot his arrows at them and caused them to scatter; His flashes of lightning caused them to become very confused (OR, to run away).
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 The bottom of the ocean became visible, and the foundations of the earth were uncovered, when Yahweh rebuked his enemies when he snorted.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 [It was as though] he reached down from heaven and grabbed me and pulled me up out of the deep ocean.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 He rescued me from my strong enemies who hated me; they were very strong, with the result that I [could not defeat them].
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 When I (was distressed/had troubles), they attacked me, but Yahweh defended/protected me.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 He led me to a place where I was safe; he rescued me because he was pleased with me.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 Yahweh has rewarded me because I do what is right; he has blessed me because I (am innocent/have not done things that are wrong).
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 I have obeyed Yahweh’s laws; I have not abandoned him.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 My behavior was directed by his rules; I have not stopped obeying them.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 He knows that I have not done what is wrong; I have kept myself from sinning.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 So he rewards me because I do what is right; he knows that I [SYN] have not committed sins.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 Yahweh, you are faithful to those who faithfully [do what you tell them to do]; you always do what is good/right to those who do what you want them to do.
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 You are kind to those who are kind to others, but you act wisely toward those who (act perversely/do bad things).
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 You save those who are humble, but you cause those who are proud to be humiliated/ashamed.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 You give light to my [soul/spirit]; you take away the darkness of my soul.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 You enable me to be strong, with the result that I can run and attack a line of enemy soldiers; with your help I can (scale/climb up) the walls [that surround my enemies’ cities].
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 Everything that Yahweh my God does is perfect. We can depend on him to do what he promises. He is like a shield [MET] to protect all those who go to him for refuge.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 Yahweh is [RHQ] the only one who is God; only he is like an [overhanging] rock [under which we can be safe].
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 God is the one who enables me to be strong and who keeps me safe on the roads that I walk on.
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 He enables me to [walk swiftly without stumbling], like a deer walks/runs in the mountains.
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 He teaches me how to use a strong/metal bow in order that I can use it to fight in battles.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Yahweh, you protect and save me with your shield; you have made me safe by your power [MTY]. I have become (strong/a great [king]) because you have helped me.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 You have cleared the road for me, with the result that now I do not slip/stumble.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 I have pursued my enemies and caught them; I did not stop until I had defeated/killed them all.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 When I strike them, they are not able to get up again; they lie on the ground, defeated.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 You have enabled me to be strong in order that I can fight battles and defeat my enemies.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 You caused my enemies to run away (OR, you enabled me to put my foot on my enemies’ necks [after I captured them and forced them to lie on the ground]); I have gotten rid of all those who hated me.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 They called out for someone to help them, but no one saved them.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 I pulverize them, with the result that they become like [MET] the dust that the wind [blows away]; I throw them out like [SIM] [people throw] dirt out into the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 You enabled me to defeat those who fought against me, and appointed me to be the ruler of [many]; people whom I did not know about previously are now slaves [in my kingdom].
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 When foreigners hear about me, they (cringe/bow low before me) and they obey me.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 They are no longer courageous, and from their forts [where they were hiding] they come [to me] trembling.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 Yahweh is alive! Praise the one who is like an [overhanging] rock [MET] [under which I am safe] Exalt the God who saves me!
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 He enables me to get revenge on my enemies; he causes me to defeat nations and to rule over them,
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 and he rescues me from my enemies. He has lifted me up high so that violent men could not reach me [and harm me].
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 So I praise him [and I tell] the nations [the great things that he has done].
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 He has enabled me, his king, to powerfully defeat my enemies; he faithfully loves me, David, the one he has chosen [to be king], and he will faithfully love my descendants forever.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
