Psalms 105
1 Give thanks to Yahweh, and tell others that he is very great! Tell everyone in the world what he has done!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Sing to him; praise him as you sing to him; tell others about his wonderful miracles.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Be happy because [you know that] he [MTY] is holy! You people who worship Yahweh, rejoice!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Ask Yahweh to help you and give you his strength, and continue to ask him!
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 You people who are descendants of God’s servant Abraham, you descendants of Jacob, the man God chose, think about [all] the wonderful things that he has done: He performed miracles, and he punished [all our enemies].
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 He is Yahweh, our God. He rules and judges [people] throughout the earth.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 He never forgets the agreement that he made; he made a promise that will last for 1,000 generations;
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 that is the agreement that he made with Abraham, and he repeated that agreement with Isaac.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 [Later] he confirmed it [again] to Jacob as an agreement for the Israeli [people] that would last forever.
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 What he said was, “I will give you the Canaan region; it will belong to you [and your descendants forever].”
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 [He said that to them] when there were only a few of them, a tiny group of people who were living in that land like strangers.
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 They continued to wander from one place to another, from one kingdom to another.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 But he did not allow others to oppress them. He warned those kings by saying to them,
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 “Do not do harm the [people] whom I have chosen! Do not harm my prophets!”
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 He sent a famine to Canaan, and [as a result all the people] had no food to eat.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 So his people went to Egypt, but first he sent someone there. He sent Joseph, who had been sold to be a slave.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 [Later, while Joseph was in prison in Egypt], they put his legs in shackles that bruised his feet, and they put an iron collar around his neck.
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 There, Yahweh (refined Joseph’s character/tested Joseph to see if Joseph would continue to trust him), until what Joseph predicted would happen (came true/happened).
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 The king [of Egypt] summoned him, and he set Joseph free; this ruler of many people-groups released Joseph [from prison].
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 [Then] he appointed him to take care of everything in the king’s household, to take care of everything that the king possessed.
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 (Joseph was permitted/He permitted Joseph) to command the king’s servants to do anything that Joseph wanted them to do, and [even] to tell the king’s advisors the things that they should do [for the people of Egypt].
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Later, [Joseph’s father] Jacob arrived in Egypt. He lived like a foreigner in the land that belonged to the descendants of Ham.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 And [years later] Yahweh caused the descendants of Jacob to become very numerous. [As a result], their enemies, [the Egyptians], considered that the Israelis were too strong.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 [So] Yahweh caused the rulers of Egypt to (turn against/hate) the Israeli people, and they planned ways to get rid of his people.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 [But then] Yahweh sent his servant Moses along with [Moses’ older brother] Aaron, whom Yahweh had [also] chosen [to be his servant].
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 Those two performed amazing miracles among the people of Egypt, in that land where the descendants of Ham lived.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Yahweh sent darkness, so that the people of Egypt could not see anything [DOU], but the rulers of Egypt refused [RHQ] to obey when [Moses and Aaron] commanded [them to let the Israeli people leave Egypt].
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Yahweh caused [all] the water in Egypt to become (blood/[red like] blood), and [his doing that] caused all the fish to die.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 [Then he caused] the land to become full of frogs; the king and his officials even had frogs in their bedrooms.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 [Then] Yahweh commanded that flies come, and swarms of them descended [on the people of Egypt], and gnats [also] swarmed across the whole country.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Instead of sending rain, Yahweh sent [terrible] hail, and lightning flashed throughout the land.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 The hail ruined their grapevines and fig trees and shattered all the [other] trees.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 He commanded locusts to come, and swarms of them came; [so many that] they could not be counted.
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 The locusts ate every green plant in the land, ruining all the crops.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 [Then] Yahweh killed the oldest son in every house [of the people of Egypt] [DOU].
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Then he brought the Israeli [people] out [from Egypt]; they were carrying loads of [jewelry made of] silver and gold [that the women of Egypt had given to them]. No one was left behind because of being sick.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 [The people of] Egypt were glad when the Israeli people left, because they had become very afraid of the Israelis.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 [Then] Yahweh spread a cloud to cover the Israelis; and [at night it became] a big fire [in the sky] to give them light.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 [Later] the Israelis asked for [meat to eat], and Yahweh sent [flocks of] quail to them, and he gave them plenty of manna [food] from the sky [each morning].
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 [One day] he caused a rock to open up and water poured out [for them to drink]; it was like a river flowing in that desert.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 [He did that] because he kept thinking about the sacred promise [that he had given] to his servant, Abraham.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 So his people were joyful as he brought them out from Egypt; those people whom he had chosen were shouting joyfully as they went.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 He gave to them the land that belonged to the people-groups [that lived there in Canaan], and the Israelis harvested crops that [other] people had planted.
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 [Yahweh did all these things] in order that his people would do all the things that he had commanded them to do [DOU]. Praise Yahweh!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
