Psalms 102
1 Yahweh, listen to what I am praying; hear me while I cry out to you!
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Do not (turn away/hide yourself) from me when I (have troubles/am distressed)! Listen to me, and answer me quickly now, when I am calling out to you!
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 My life is ending, like smoke that disappears [SIM]; I have [a high fever which] burns my body like a fire burns [SIM].
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 [I feel like] I am drying up like grass [SIM] that has been beaten/trampled down, and I no longer have a desire to eat food.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 I groan loudly, and my bones can be seen under my skin [because I have become very thin].
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 I am like a [lonely and despised] vulture in the desert, like an owl by itself in the abandoned ruins [of a building/city].
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 I lie awake [at night]; [because there is no one to comfort me], I am like a lonely bird [sitting] on a housetop [SIM].
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 All during the day my enemies insult me; those who make fun of me mention my name [and say, “May you be like him”] when they curse people.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Because you are very angry [DOU] with me, now [I sit in] ashes [while I am suffering greatly]; and those ashes [fall on] the bread/food that I eat, and what I drink has my tears mixed with it. [It is as though] you have picked me up and thrown me away!
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 My time to remain alive is like an evening shadow [that will soon be gone] [SIM]. I am withering like grass withers [in the hot sun].
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 But Yahweh, you are our king who rules [MTY] forever; people who are not yet born will remember you.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 You will arise and be merciful to [the people of] [MTY] Jerusalem; it is now time for you to do that; this is the time for you to be kind to them.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Even though (the city has been destroyed/our enemies have destroyed our city), we who serve you still love the stones that [were formerly] in the city walls; because now there is rubble everywhere, we, your people, are very sad when we see it.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Yahweh, [some day the people of other] nations will revere you [MTY]; all the kings on earth will see that you are very glorious/great.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 You will rebuild Jerusalem, and you will appear there with your glory/brightness.
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 You will listen to the prayers of your people who are homeless, and you will (not ignore them/do what they request) [LIT] when they plead with you to help them.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Yahweh, [I want to] write these words in order that people in future years [will know what] you have done, in order that people who are not born yet will praise you.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 They will know that you looked down from your holy/sacred place in heaven [DOU] and saw [what was happening on] the earth.
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 They will know that you hear prisoners groaning and that you will set free those who have been told, “You will be executed.”
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 As a result, people in Jerusalem will praise you [DOU] for what you [have done]
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 when many people [from other people-groups] and [those who are citizens of other] kingdoms gather to worship you.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 [But now] you have caused me to become weak while I am still young; [I think that] I will (not live much longer/ very long/soon die).
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 I say to you, “My God, do not cause me to die now, before I become old! You live forever!
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 You created the world long ago, and you made (the heavens/everything in the sky) with your own hands.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 The earth and the heavens/sky will disappear, but you will remain. They will wear out like clothes wear out. You will get rid of them like [people get rid of] old clothes, and they will no longer exist,
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 but you are [not like the things that you created], [because you are] always the same; you never die.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 [Some day] our children will live safely [in Jerusalem], and their descendants will be protected in your presence.”
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
