John 5
1 Some time later, Jesus went up to Jerusalem when the Jews were having [another] celebration.
Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
2 At one of the gates [into the city] called the Sheep Gate, there is a pool. In our language we call it Bethzatha. [Around the pool] were five open areas with roofs over them.
В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.
3 Many people were lying there. They were people who were blind, lame, or paralyzed.
Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.
5 One of those who was there had been paralyzed for 38 years.
Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
6 Jesus saw him lying there and found out that the man had been like that for a long time. He said to the man, “Do you want to become well?”
Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?
7 The paralyzed man replied to him, “[Yes], sir, [I want to get well, but] there is no one to help me get down into the pool when the water is stirred {stirs}. While I am trying to get [to the pool], someone else always gets there before me.”
Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
8 Jesus said to him, “Get up! Then pick up your mat and walk!”
Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!
9 The man immediately was healed. He picked up his mat and started walking! The day on which this happened was a Jewish day of rest.
І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.
10 So the Jewish [leaders] said to the man who had been healed, “Today is (the Sabbath/our rest day), and [in our Jewish] laws [it is written that people should not work on our] ([Sabbath/rest day]), so you should not be carrying your mat!”
Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
11 The man replied to them, “The man who healed me, he himself said to me, ‘Pick up your mat and walk!’”
Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».
12 They asked him, “Who is the man who said to you, ‘Pick it up and walk!’?”
Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти [постіль] та йти?
13 But since Jesus had disappeared in the crowd [without telling the man his name], the man did not know who it was [who had healed him].
Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
14 Later, Jesus found the man in the Temple [courtyard]. He [told the man his name, and] said to him, “Listen! You are healed! So stop sinning! If you do not stop sinning, something will happen to you that will be worse [than the illness you had before]!”
Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
15 The man went away and told the Jewish [leaders] [SYN] that it was Jesus who had healed him.
Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
16 So the Jewish [leaders] [SYN] started to harass Jesus, because Jesus was doing these things (on the Sabbath/on the Jewish rest day).
Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
17 Then Jesus replied to them, “My Father has always been working every day, [including] ([the Sabbath/the day of rest]), up until now. I am doing the same thing!”
Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».
18 The Jewish leaders [SYN] considered that he was disobeying their rules about (the Sabbath/the day of rest), and that by saying that God was his Father, he was making himself equal with God. And they considered that both these things were grounds for killing him. So they tried even harder to find a way to kill him.
Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
19 Jesus replied to them by saying, “You need to know this: I can do nothing by my own [authority]. I do only the [kind of] things that I see [my] Father doing. Whatever kinds of things my Father is doing, those are the things I am doing.
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить [Отець, ] робить і Син так само.
20 [My] Father loves me, and he shows me everything that he is doing. He will show me [the miracles] that [he wants me to do] that will be greater than the ones that [you have already seen me do], so that you may be amazed.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.
21 [For example], just like [my] Father causes people who have died to become alive again, I will give [eternal] life to everyone that I want to.
Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.
22 Furthermore, [my] Father is not the one who judges people [concerning their sins]. Instead, he has given to me the work of judging people,
Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,
23 in order that all people may honor me, just like they honor [my] Father. [My] Father [considers that] anyone who does not honor me is not honoring [him], the one who sent me.
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.
24 Listen to this carefully: Those who hear my message and believe that [God] is the one who sent me have eternal life. [God will] not (condemn them/say that he will punish them). They are no longer separated from God. Instead, they have [eternal] life. (aiōnios g166)
Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. (aiōnios g166)
25 Listen to this carefully: There will be a time when those who are (spiritually dead/separated from God) will hear the voice of me, (the Son of God/the man who is also God). In fact, it is that time already. Those who hear [and pay attention to my message] will have [eternal] life.
Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.
26 [My] Father has [power to] make things live. Similarly, he has given me the [power to enable] people to live [eternally].
Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі
27 Because I am the one who came from heaven, he has given me the authority to judge people [concerning their sins].
Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.
28 Do not be surprised about that, because there will be a time when all people who have died will hear my voice,
Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос
29 and they will become alive again. Those who have lived good [lives] will rise [from their graves] and live forever. But those who have lived evil lives will rise, and I will (condemn them/declare that I will punish them [for their sins]).
і вийдуть [із них]. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.
30 I do not do anything [like that] by my own authority. I judge people only according to what I hear [my Father tell me]. I will judge people fairly, because I do not want to please only myself. Instead, I want to please [my Father], who sent me.
Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
31 If I were the [only] one to tell people about myself, [people could rightly say that] what I say is not true.
Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,
32 But there is someone else who tells people about me. And I know that what he tells people about me is true.
але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.
33 As for you, when you sent messengers to John [the Baptizer to ask about me], he told the truth [about me].
Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.
34 I do not [need that] people tell others [about me]. But instead, I am reminding [you about what John told people about me], in order that you will [believe it and] be saved {[God] will save you}.
Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.
35 [John’s message about me] (OR, [John]) [MET] was [like] a lamp that shines brightly. For a short while you were willing to be made happy [by that message] {to let [that message] make you happy}.
[Іван] був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.
36 But there is something else that tells you about me. [It should prove who I am] more than what John [said about me]. The miracles [PRS] that [my] Father told me to do, the miracles that I am performing, show (OR, prove) to people that my Father sent me.
Але є в Мене свідчення більше [за свідчення] Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
37 Furthermore, [my] Father, who sent me, tells people about me. You have never heard his voice or seen him.
І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.
38 Furthermore, you have not believed in [me], the one he sent. So you have not [believed] his message in your inner beings.
Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
39 You carefully study (OR, Study) the Scriptures, because you think that by [studying] them you will [find the way to] have eternal life. And those Scriptures tell people about me! (aiōnios g166)
Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. (aiōnios g166)
40 But you refuse (to come to me/to believe my message) in order that you may have [eternal] life.
Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.
41 It does not [matter to] me whether people praise me.
Я не приймаю слави від людей,
42 But you [want people to praise you]. I know that within yourselves you do not love God.
але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.
43 Although I have come to earth with my Father’s authority [MTY], you do not accept me. But if someone else comes with his own authority [MTY], you accept him!
Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.
44 You accept your praising each other, but you do not try to do things that will result in God himself praising you. So (there is no way you can believe [in me]!/how can you believe [my message]?) [RHQ]
Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?
45 But do not think that I am the one who will accuse you while [my] Father is listening! No, it is Moses who will accuse you! You thought that he would [defend you].
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.
46 Moses wrote about me, so if you had believed what he [wrote], you would have believed what I [said]
Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.
47 But because you did not believe what he wrote [about me], (you will certainly not believe what I say!/how will you believe what I say?) [RHQ]”
Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
