Job 18
1 Then Bildad replied [again]:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 “When are you going to stop talking [RHQ]? If you would stop talking and listen, we could tell you something.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Why do you think that we are [as stupid] as cattle? [DOU, RHQ]
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 By being [very] angry and hurting yourself, do you think that doing that will shake the earth, or cause the rocks in the mountains to move? [RHQ]?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 “What will happen is that the lives of wicked people [like you] end [as quickly as we can] put out a light or extinguish the flame of a fire.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 And when the lamps above them [in their tents] are extinguished, there will be no light in those tents.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 [For many years] they walked confidently, but later [in life it was as though] they stumbled and fell, because [they themselves did not heed] the advice [that they gave to others].
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 [It was as though] they walked into their own net or fell into a pit that they themselves have dug.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 [It was as though] a trap grabbed their heels and held them fast [DOU],
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 [as though the noose of] a rope that was hidden on the ground, [whose other end was fastened to the limb of a tree], seized them when they walked into it.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Everywhere they went, there were things that caused them to be terrified; [it was as though] those things were pursuing them and biting at their heels.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 They became hungry, with the result that they had no strength. They experienced disasters [PRS] constantly.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Diseases spread all over their skin/bodies; diseases that (caused their bodies to decay/destroyed their arms and legs).
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 [When they died, ] they were snatched away from their tents and brought to the one who rules over the dead.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Now their tents will burn down, when burning sulfur rains down on those tents!
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 [Because those who died had no descendants], they were [like trees whose] roots have dried up and whose branches have all withered [MET].
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 No one on the earth will remember them any more; no [one on any] street [will even remember] their names [MTY].
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 They will be expelled from the earth where there is light, and they will be sent into the place where it is dark.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 They will have no children or grandchildren, no descendants where they previously lived.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 People from the east to the west [who hear about what happened to them], will be shocked and horrified.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 And that is what happens to ungodly/sinful people [like you], to people who (have no interest in/have rejected) God.”
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
