Ezra 5
1 At that time two prophets gave messages from God to the Jews in Jerusalem and [other cities in] Judah. The prophets were Haggai and Zechariah, who was a descendant of Iddo. They spoke those messages representing God, whom the Israelis [worshiped/belonged to], the one who was their true king.
І пророкува́в пророк Огій та Заха́рій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я́ Бога Ізраїля, що над ними.
2 Then Zerubbabel and Shealtiel [led many other people] as they started [again] to rebuild the temple of God in Jerusalem. And God’s prophets [Haggai and Zechariah] were with them and helped them.
Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали́ будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.
3 Then Tattenai the governor of the province west of the [Euphrates] River and Shethar-Bozenai his assistant and [some of] their officials went to Jerusalem and said to the people, “Who has permitted you to rebuild this temple and put furnishings in it?”
Того ча́су прийшов до них Таттенай, намі́сник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші́, і сказали їм так: „Хто́ видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю будову?“
4 They also requested the people to tell them the names of the men who were working [at the temple]. [But the people refused].
Тоді ми сказали їм імена́ тих мужів, що будують цього будинка.
5 However, God was taking care of the Jewish leaders, so their enemies were not able to prevent the people from continuing [to rebuild the temple]. [They continued to work while their enemies] sent a report to King Darius, and asked him [what he wanted them to do] about it.
Та око їхнього Бога було на юдейських старши́х, і вони не спинили їх, аж поки не пі́де доне́сення до Дарія, і тоді дадуть писе́мну відповідь про це.
6 So Tattenai and Shethar-Bozenai and their officials sent a report to King Darius.
Ось ві́дпис листа, що послав Таттенай, намісник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай, та товари́ство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія, —
7 This is what they wrote: “King Darius, we hope that things are going well for you!
вони послали йому доне́сення, а в ньому писано так: „Цареві Дарієві — усякого миру!
8 [“We want you to know that] we went to Judah Province, where the temple of the great God is being rebuilt. The people are building it with huge stones, and they are putting wooden beams in the walls. The work is being done very carefully, and they are progressing well.
Щоб було відо́ме цареві, що ми ходили до Юдейської окру́ги, до дому великого Бога, а він будується з великого ка́меня, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докла́дно, і у́спіх у їхній руці́.
9 “We asked the Jewish leaders, ‘Who has permitted you to rebuild this temple and put furnishings in it?’
Тоді ми питалися тих старши́х, і сказали їм так: Хто видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю святиню?
10 And we requested them to tell us the names of their leaders, in order that we could tell you who they were.
А також питалися ми їх про їхні імена́, щоб повідо́мити тебе, що запишемо ім'я́ тих мужів, які за голову в них.
11 “But [instead of telling us their leaders’ names, ] what they said was, ‘We serve the God [who created] the heaven and the earth. Many years ago a great king [who ruled] us Israeli people [told our ancestors to] build a temple here, and now we are rebuilding it.
А вони так відповіли нам та сказали: Ми — то раби Бога небе́с та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчи́в його великий Ізра́їлів цар.
12 “'But God, [who rules] in heaven, allowed [the armies of] Nebuchadnezzar, King of Babylonia, to destroy that temple, because our ancestors did things that caused God to become very angry. Nebuchadnezzar’s army took [many of] the [Israeli] people to Babylonia.
Але зго́дом, коли наші батьки́ розгніви́ли були Бога небе́с, Він віддав їх у руку Навуходоно́сора, царя вавило́нського, халдея, а храм той — він зруйнува́в його, а наро́д вигнав до Вавилону.
13 “'However, during the first year that Cyrus the King of Babylon started to rule, he decreed that the temple of God should be rebuilt.
Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав нака́за будувати цей дім Божий.
14 Cyrus returned [to the Jewish leaders] all the gold and silver cups that had been taken from the temple in Jerusalem and which had been put in the temple in Babylon. Those cups were given to a man named Sheshbazzar, whom King Cyrus had appointed to be the governor in Judah.
А також по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я́ його Шешбаццар, якого він настанови́в намі́сником.
15 “'The king instructed him to take the cups back to Jerusalem, to the place [from which they had previously been taken]. He also decreed that they should rebuild the temple at the place where it had been before. So Cyrus appointed Sheshbazzar to be the governor in Judah. He also sent all those things made of gold and silver, for Sheshbazzar to put in the new temple.
І сказав він йому: Візьми цей по́суд, іди, віднеси́ його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай буду́ється на своєму місці.
16 So Sheshbazzar did that. He came here to Jerusalem, and [supervised the men who] laid the foundation of the temple. And since that time, the people have been working on the temple, but it is not finished yet.’
Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підва́лини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді́ й аж до цього ча́су він будується, і не скі́нчений.
17 “Therefore, your majesty, please order someone to search in the place in Babylon where the important records are kept, to find out whether [it is true that] King Cyrus decreed that God’s temple should be rebuilt in Jerusalem. Then you can tell us what you want us to do about this matter.”
І ось, якщо це цареві добре, нехай пошука́ється в домі царськи́х скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра ви́даний був нака́з будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську́ волю про це нехай пошлють до нас“.
