2 Samuel 22
1 After Yahweh had rescued David from Saul and his other enemies, David sang a song to Yahweh.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 [This is what] he sang: Yahweh, you are like a [huge overhanging] rock [under which I can hide] [MET]; you are like my fortress, and you rescue me.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Yahweh, you protect me; you are like a shield; you are the powerful one [MET] who saves me; you are like a place where I (find refuge/am safe). You save me from those who act violently toward me.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 I call out to you, Yahweh; you deserve to be praised, and you rescue me from my enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 “almost died [PRS]; it was like [MET] a huge wave had crashed over me, and almost destroyed me like a flood.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
6 I thought that I would die; it was as though death wrapped ropes around me; it was as though I was in a trap where I would surely die. [PRS, MET] (Sheol h7585)
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 But when I was (very distressed/in great trouble), I called out to you, Yahweh; I cried out to you, my God. And from your temple you heard me; you listened when I called to you to help me.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 “Then [it was as though] the earth quaked and shook; [it was as though] the foundations that ([held up/supported]) the sky trembled, because you were angry.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 [It was as though] smoke poured out of your nostrils and burning coals and fire that burns everything came out of your mouth.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 You tore open the sky and came down; there was a thick dark [cloud] under your feet.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 You rode [through the sky] on a winged creature; the wind enabled you to travel [swiftly] [MET], like a bird.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 The darkness surrounded you, like a blanket; thick clouds that were full of water also surrounded you.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Out of the lightning in front of you fire from burning coals flamed.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Then, Yahweh, you spoke like thunder from the sky; it was your voice, God, you who are greater than all other gods, that was heard.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 When you sent flashes of lightning, [it was as though] [MET] you shot your arrows and scattered your enemies.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 Then the bottom of the ocean was uncovered; the foundations of the world could be seen when you rebuked [your enemies] with a snort from your nostrils.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 “Yahweh, you reached down from heaven and lifted me up; you pulled me up from the deep water.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 You rescued me from my strong enemies, from those who hated me; [I could not defeat them because] they were very strong.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 They attacked me when I was experiencing troubles/difficulties, but Yahweh, you protected me.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 You brought me to a place where I was safe; you rescued me because you were pleased with me.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 “Yahweh, you rewarded me because I do what is right; you did good things for me because I (was innocent/had not done things that are wrong).
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Yahweh, I have obeyed your laws; I have not turned away from you, my God.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 All of your regulations were in my mind, and I did not turn away from [obeying] all your statutes.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 You know that I have not done anything that is evil; I have kept myself from doing things for which I should be punished.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 So you have rewarded me in return for my doing what is right, because [you know that] I (am innocent of doing/have not done) wrong things.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 “Yahweh, you are faithful/loyal to those who always trust in you; you always do what is good to those whose behavior is always good.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 You act sincerely toward those whose inner beings are pure, but you are hostile to those who are perverse/wicked.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 You rescue those who are humble, but you watch [MTY] those who are proud and humiliate them.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Yahweh, you are [like] [MET] a lamp that causes it to become light when I am in the dark.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 With your strength/help I can run through a line of enemy soldiers and I can climb over the wall [that surrounds their city].
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 “My God whom I worship, everything that you do is perfect; you always do what you promise that you will do. You are like a shield [MET] to all those who request you to protect them.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Yahweh, you are [RHQ] the only one who is God; only you are like a huge rock [MET] [under which we are protected/safe].
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 God, you [whom I worship] are a strong refuge for me; you keep me safe on the roads that I [walk on].
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 [When I walk] in the mountains, you enable me to walk safely, without stumbling [MET] like a deer runs.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 You teach me [how to fight] in a battle in order that I can shoot arrows well from a very strong bow.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 [It is as though] [MET] you have given me a shield by which you have saved/rescued me, and you have answered my prayers and caused me to become famous/great.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 You have not allowed [my enemies] to capture me [IDM], and I have not fallen down [during battles].
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 “pursued my enemies and defeated them; I did not stop [fighting them] until they were all killed.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 I struck them down; I stabbed them with my sword; they fell down at my feet and did not stand up again.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 You have given me strength for fighting battles and caused those who were attacking me to fall down, and I trampled on them.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 You caused my enemies to turn and run away from me; I destroyed those who hated me.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 They (looked for/wanted) someone to rescue them, but no one did. They cried out to you, Yahweh, [for help, ] but you did not answer them.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 I crushed them, and as a result they became like [SIM] tiny particles of dust. I trampled them, and they became like [SIM] mud in the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 “You rescued me from those who tried to rebel [against me], and you appointed me to rule many nations; people whom I did not know previously are now (under my authority/my slaves).
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Foreigners humbly bowed down in front of me; as soon as they heard about me, they obeyed me.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 They became afraid, and they came to me, trembling, from the places where they were hiding.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 “Yahweh, you are alive! I praise you! You are like [MET] a [huge overhanging] rock under which I am safe/protected! You are the one who rescues me [MET]. Everyone should exalt/honor/praise you.
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 You enable me to conquer my enemies; you cause people of [other] nations to be (under my authority/my slaves).
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 You delivered me from my enemies; you caused me to be honored more than they were; you rescued me from men who [always] acted violently.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Because of all that, I exalt you among many people-groups and I sing to praise you.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 You enable me, whom you appointed to be king, to powerfully conquer [my enemies]; you faithfully love me, David, and you will love my descendants forever.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
