1 Chronicles 18
1 Some time later, David’s [army] attacked the army of Philistia and defeated them. They captured Gath [city] and the surrounding villages.
І сталося по то́му, і побив Давид филисти́млян та поконав їх; і взяв він Ґат та належні йому міста з руки филисти́млян.
2 His [army] also defeated [the army of] the Moab [people-group]. The people were forced to accept David as their ruler, and also to pay money [each year to David’s government, in order that David’s army would protect them].
І побив він Моава, — і стали моавітяни Давидовими рабами, що прино́сили да́ри.
3 David’s [army] also fought against [the army of] Hadadezer, the king of [the] Zobah [region in Syria] near Hamath [city], when Hadadezer was trying to establish control over the area near the Euphrates River.
І побив Давид Гадад'езера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити вла́ду свою на річці Ефра́ті.
4 David’s [army] captured 1,000 of Hadadezer’s chariots, 7,000 chariot-drivers, and 20,000 soldiers. They hamstrung/crippled most of their horses; there were only 100 horses that they did not cripple.
І здобу́в Давид від нього тисячі колесни́ць і сім тисяч верхівці́в та двадцять тисяч пі́шого лю́ду. І попідрі́зував Давид жили коням усіх колесни́ць, і позоста́вив із них тільки сотню для колесни́ць.
5 When the army of Syria came from Damascus [city] to help Hadadezer’s [army], David’s soldiers killed 22,000 of them.
І прийшов Арам із Дамаску на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, та Давид вибив серед сирі́ян двадцять і дві тисячі чоловіка.
6 Then David stationed groups of his soldiers in Damascus, and the people of Syria were forced to accept David as their ruler, and to pay to David’s government [each year] the payment/tax that he demanded. And Yahweh enabled David’s [army] to win battles everywhere they went.
І поставив Давид у Сирії Дама́ській зало́гу, і сирі́яни стали для Давида рабами, що прино́сили да́ри. А Господь допомагав Давидові скрізь, де́ він ходив.
7 David soldiers took the gold shields that were carried by the officers of Hadadezer’s [army] and brought them to Jerusalem.
І позабирав Давид золоті щити́, що були на Гадад'езерових раба́х, і позно́сив їх до Єрусалиму.
8 They also brought from Tebah (OR, Tibhath) and Cun, two towns that belonged to Hadadezer, a lot of bronze, which [David’s son] Solomon [later] used to make the huge bronze basin and the pillars and other bronze items [for the temple].
А з Тівхату та з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді, — з неї поробив Соломо́н мідяне море й стовпи́, та мідяні ре́чі.
9 When Tou, the king of Hamath [city in Syria], heard that David’s [army] had defeated the entire army of King Hadadezer,
І прочув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе ві́йсько Гадад'езера, царя цовського.
10 he sent his son Hadoram to King David, to greet him and (congratulate him/tell him that he was happy) about his defeating Hadadezer’s army, which had been fighting [the army of] Tou. Hadoram brought to David many items/gifts made of gold, silver, and bronze.
І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював із Гадад'езером та й побив його, — бо Гадад'езер прова́див війну з Тоу, — а з ним послав всякі речі золоті, і срібні, і мідяні.
11 King David dedicated those things to Yahweh, like he had done with the silver and gold that his soldiers had taken from [the] Edom and Moab [people-groups], and from the Ammon people-group and from the people of Philistia, and from [the descendants of] Amalek.
І Давид присвятив їх Господе́ві ра́зом із тим сріблом та золотом, що повино́сив від усіх наро́дів з Едому, і з Моаву, і від Аммонових синів та від Амали́ка.
12 [One of David’s army commanders, ] Abishai, whose mother was Zeruiah, went with his army and killed 18,000 soldiers from Edom in the Salt Valley.
А Авшай, син Церуїн, побив Едома в Соляній долині, вісімнадцять тисяч.
13 Then David stationed groups of his soldiers there in Edom, and the people of Edom were forced to accept David as their king and to pay money to David’s government [every year]. And Yahweh enabled David’s [army] to win battles wherever they went.
І поставив він в Едомі зало́гу, і став увесь Едом Давидовими раба́ми. А Госпо́дь допомагав Давидові скрізь, де́ він ходив.
14 David ruled over all the Israeli people, and he always did for them what was just and fair.
І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив суд та справедливість усьо́му своє́му наро́дові.
15 Zeruiah’s son Joab was the chief army commander. Jehoshaphat the son of Ahilud was the record-keeper.
А Йоав, син Церуїн, був над ві́йськом, а Йосафат, син Ахілудів, — ка́нцлер.
16 Zadok the son of Ahitub and Ahimelech the son of Abiathar were the Supreme Priests. Shavsha was the official secretary.
А Садо́к, син Ахітувів, та Авіме́лех, син Ев'ятарів, були священики, а Шавша — писар.
17 Benaiah the son of Jehoiada ruled over the Kereth and Peleth groups [who were David’s bodyguards]. And David’s sons were his most important officials.
А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини — перші при царе́вій руці.
