1 Chronicles 13
1 [One day] David talked with all his army officers. Some of them were commanders of 100 soldiers and some were commanders of 1,000 soldiers.
І ра́дився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма́ значни́ми.
2 Then he summoned the other Israeli leaders and said to all of them, “If it seems to you to be a good thing for us to do, and if it is what Yahweh our God wants, let’s send a message to our fellow Israelis in all the areas of our country, including the priests and [other] descendants of Levi who are living among them in their towns and in the nearby pasturelands, to come and join us,
І сказав Давид до всієї Ізраїлевої грома́ди: „Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподо́бане, пошлі́мо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих края́х, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберу́ться до нас.
3 because we want to bring the Sacred Chest of our God back to us. While Saul [was the king], we did not go to God’s presence to ask him what we should do.”
І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверта́лися ми до нього за Саулових днів“.
4 All the people agreed with David, because they all thought that it was the right thing to do.
І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слу́шна була та річ в оча́х усього народу.
5 So David gathered all the Israeli people, from the Shihor [River] in Egypt to Lebo-Hamath [town in the north, and told them that he wanted them] to [help] bring the Sacred Chest of God [back to Jerusalem] from Kiriath-Jearim [city].
І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йде́ться до Хамату, щоб спрова́дити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
6 David went with all the Israeli people to Baalah [town], which is [another name for] Kiriath-Jearim, to get the Sacred Chest. [The people believed that] God ruled from between the statues of winged creatures that was above the lid of the Sacred Chest [MTY].
І пішов Давид та ввесь Ізра́їль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб ви́нести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я́ Його приклика́ється.
7 The people put the Sacred Chest on a new cart and transported it from Abinadab’s house. Uzzah and Ahio were guiding [the oxen that were pulling the cart].
І пове́зли Божого ковчега на ново́му возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо прова́дили того воза.
8 David and all the Israeli people were celebrating in God’s presence with all their strength. They were singing and [playing] lyres, harps, tambourines, and cymbals, and [blowing] trumpets.
А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — із пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, і на цимба́лах, і на су́рмах.
9 But when David’s men came to the place where Kidon threshed grain, the oxen stumbled. So Uzzah reached out with his hand to prevent the Sacred Chest from falling off the cart.
І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його.
10 Yahweh immediately became very angry with Uzzah, and he caused Uzzah to suddenly die there because he had put his hand on the Sacred Chest, [and Yahweh had commanded that only the descendants of Levi who help the priests should touch the Sacred Chest].
І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
11 David was angry because Yahweh had punished [MTY] Uzzah. And now that place [where Uzzah died] is called ‘The Punishment of Uzzah’.
І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
12 That day, David was afraid of God. He asked [himself], “(How can I bring God’s Sacred Chest to my [city]?/I am afraid to bring God’s Sacred Chest to my [city].)” [RHQ]
І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“
13 So the men with David did not take the Sacred Chest to Jerusalem. Instead, they took it to the house of Obed-Edom, who was from Gath [city].
І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома.
14 The Sacred Chest stayed with Obed-Edom’s family in his house for three months. And [during that time] Yahweh blessed Obed-Edom’s family and everything that he owned.
І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́.
