Romans 3
1 What then is the superiority of the Jew? Or what is the advantage of circumcision?
Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
2 Much, every way. And first, because to them were intrusted the oracles of God.
Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
3 For if some of them have not believed, have they, by their not believing, made the faith of God inefficient?
Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
4 Far be it: for God is veracious, and every man false: as it is written: That thou mightest be upright, in thy declarations; and be found pure, when they judge thee.
Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
5 But if our iniquity establish the rectitude of God, what shall we say? Is God unrighteous, when he inflicteth wrath? (I speak as a man.)
А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
6 Far from it. Otherwise how will God judge the world?
Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
7 But if the truth of God hath been furthered by my falsehood, to his glory; why am I then condemned as a sinner?
Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
8 Or shall we say as some have slanderously reported us to say: We will do evil things, that good results may come? The condemnation of such is reserved for justice.
І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“Справедливий о́суд на таких!
9 What then, have WE the superiority, when we have before decided as to both Jews and Gentiles, that all of them are under sin?
То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
10 As it is written: There is none righteous; no, no one:
як написано: „Нема праведного ані о́дного;
11 and none that understandeth; nor that seeketh after God.
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
12 They have all turned aside, together; and become reprobates. There is none that doeth good; no, not one.
усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
13 Their throats are open sepulchres, and their tongues treacherous; and the venom of the asp is under their lips.
Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
14 Their mouth is full of cursing and bitterness;
уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
15 and their feet are swift to shed blood.
Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16 Destruction and anguish are in their paths:
руїна та злидні на їхніх дорогах,
17 and the path of peacefulness they have not known:
а дороги миру вони не пізнали!
18 and the fear of God is not before their eyes.
Нема страху Божого перед очима їхніми“.
19 Now we know, that whatever the law saith, it saith to them who are under the law; that every mouth may be stopped, and all the world be guilty before God.
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
20 Wherefore, by the deeds of the law, no flesh is justified before him: for, by the law, sin is known.
Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
21 But now, the righteousness of God without the law, is manifested; and the law and the prophets testify of it:
А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.
22 even the righteousness of God, which is by faith in Jesus Messiah, for every one, and on every one, that believeth in him: for there is no distinction;
А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
23 for they have all sinned, and failed of the glory of God.
бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
24 And they are justified gratuitously, by grace, and by the redemption which is in Jesus Messiah;
але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
25 whom God hath preconstituted a propitiation, by faith in his blood, because of our sins, which we before committed,
що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
26 in the space which God in his long suffering gave to us, for the manifestation of his righteousness at the present time; that he might be righteous, and might with righteousness justify him who is in the faith of our Lord Jesus Messiah.
за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
27 Where then is glorying? It is annihilated. By what law? by that of works? Nay: but by the law of faith.
Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
28 We therefore conclude, that it is by faith a man is justified, and not by the works of the law.
Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
29 For, is he the God of the Jews only, and not of the Gentiles? Nay: of the Gentiles also.
Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
30 Because there is, one God, who justifieth the circumcision by faith, and the uncircumcision by the same faith.
бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
31 Do, we then nullify the law by faith? Far be it. On the contrary, we establish the law.
Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.
