Mark 13
1 And as Jesus retired from the temple, one of his disciples said to him: Teacher; behold; see these stones, and these structures!
І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
2 And Jesus said to him: Admirest thou these great structures? There will not be left here one stone upon another, not demolished.
Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
3 And as Jesus was sitting on the mount of Olives, over against the temple, Cephas and James and John and Andrew asked him, privately:
Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
4 Tell us, when will these things be? and what will be the sign that these things approach their consummation?
„Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
5 And Jesus began to say to them Beware, that no one mislead you:
Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
6 for many will come in my name, and will say: I am he. And they will mislead many.
Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
7 But when ye shall hear of battles, and the rumor of battles, be not afraid; for this must be; but the end is not yet.
І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
8 For nation will rise against nation, and kingdom against kingdom, and there will be earthquakes in several places, and there will be famines and insurrections. These are the beginning of sorrows.
„Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
9 And take heed to yourselves; for they will deliver you up to the tribunals; and ye will be beaten in the synagogues, and ye will stand before kings and governors, on my account, for a testimony to them.
Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
10 And my tidings must first be proclaimed among all the nations.
Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
11 And when they shall lead you to deliver you up, be not solicitous beforehand what ye shall say, neither premeditate; but, that which shall be given you in that hour, speak ye; for it is not ye that speak, but the Holy Spirit.
Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
12 And brother will deliver up his brother to death, and the father his son; and children will rise up against their parents, and will kill them.
І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
13 And ye will be hated of every man, on account of my name. But whoever shall persevere to the end, shall live.
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
14 And when ye see the profane sign of desolation, which was mentioned by Daniel the prophet, standing where it ought not; (let him that readeth, understand; ) then let those that are in Judaea, flee to the mountain:
Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
15 and let him that is on the roof, not come down and enter it, to take any thing from his house:
І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
16 and let him that is in the field, not return back to take his clothing.
І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
17 But, woe to those with child, and to those who nurse children, in those days!
Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
18 And pray ye, that your flight be not in winter.
Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
19 For in those days will be affliction, such as hath not been from the beginning of the creation that God made until now, and shall not be.
Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
20 And, unless God should shorten those days, no flesh would live. But, on account of the elect whom he hath chosen, he hath shortened those days.
І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
21 Then, if any one shall say to you: Lo, here is Messiah, or lo, there; give not credence.
Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
22 For false Messiahs will arise, and lying prophets; and they will give signs and wonders; and will deceive, if possible, even the elect.
Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
23 But take ye heed. Lo, I have told you the whole beforehand.
Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
24 And in those days, after that affliction, the sun will be darkened; and the moon will not give her light;
Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
25 and the stars will fall from heaven; and the powers of heaven will be shaken.
і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
26 And then will they see the Son of man coming in the clouds, with great power and glory.
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
27 And then will he send forth his angels, and will assemble his elect from the four winds, from the extremity of earth to the extremity of heaven.
І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
28 And, from the fig-tree learn ye a simile. When its twigs are tender, and its leaves bud forth, ye know that summer approacheth.
Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
29 So also, when ye shall see these occurrences, know ye, that it is near, at the door.
Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
30 Verily I say to you, That this generation shall not pass away, until all these things occur.
Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
31 Heaven and earth will pass away, but my words will not pass away.
Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
32 But of that day and that hour, knoweth no man; nor the angels of heaven; neither the Son, but the Father.
Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
33 Take heed, watch, and pray; for ye know not when the time is.
Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
34 For it is as a man, who took a journey, and left his home; and he gave authority to his servants, and to each his service; and he commanded the porter to be watchful.
Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
35 Watch ye, therefore; for ye know not when the lord of the house cometh; at evening, or at midnight, or at the cock-crowing, or in the morning:
Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
36 lest he come suddenly, and find you sleeping.
Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
37 And what I say to you, I say to you all: Be ye watchful.
А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
