< John 7 >
1 After these things Jesus walked in Galilee, for he would not walk in Judaea, because the Jews sought to slay him.
І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотів бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2 And the Jewish feast of tabernacles drew near.
Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3 And the brothers of Jesus said to him: Leave here, and go into Judaea; that thy disciples may see the works thou doest.
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш.
4 For there is no one who doeth any thing in secret, while he wisheth to become public. If thou doest these things, show thyself to the world.
Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5 For even his brothers did not believe in Jesus.
Бо й брати Його не вірували в Него.
6 Jesus said to them: My time hath not yet come: but your time is always ready.
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7 The world cannot hate you, but me it hateth; because I testify of it, that its deeds are evil.
Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі.
8 Go ye up to the feast; I do not go up to this feast now, because my time is not yet completed.
Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9 These things he said, and remained still in Galilee.
Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10 But when his brothers had gone up to the feast, then he also went up, not openly, but as it were secretly.
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11 And the Jews sought for him at the feast; and they said, Where is he?
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12 And there was much altercation among the people respecting him; for some said, He is a good man; while others said, No, but he deceiveth the people.
І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.
13 Yet no one spoke openly of him, from fear of the Jews.
Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14 And in the midst of the days of the feast, Jesus went into the temple, and taught.
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15 And the Jews wondered, and said: How knoweth this man literature, having not been educated?
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16 Jesus answered and said: My doctrine is not from me, but from him that sent me.
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17 He that wisheth to do his pleasure, will understand my doctrine, whether it is from God, or whether I speak from my own pleasure.
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи.
18 He that speaketh according to the pleasure of his own mind, seeketh glory for himself: but he who seeketh the glory of him that sent him, is veracious, and evil is not in his heart.
Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19 Did not Moses give you the law? Yet no one of you observeth the law.
Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20 Why do ye seek to kill me? The multitude answered and said: Thou hast a demon: who seeketh to kill thee?
Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21 Jesus replied, and said to them: I have wrought one work, and ye all wonder.
Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь.
22 Because Moses gave you circumcision, (not that it was from Moses, but it was from the fathers, ) ye circumcise a child on the sabbath.
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 And if a child is circumcised on the sabbath day, that the law of Moses may not be violated, do ye murmur at me, because I have made a man entirely sound on the sabbath day?
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24 Judge not, with a respect for persons; but judge ye a righteous judgment.
Не судіть по виду, а праведний суд судїть.
25 And some from Jerusalem said: Is not this he, whom they seek to kill?
Казали тодї деякі з Єрусалимців: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26 And lo, he discourseth publicly, and they say nothing to him. Do our Elders know, that he really is the Messiah?
ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справді не взнали князі, що Він справді Христос?
27 Yet we know this man, whence he is; the Messiah, when he shall come, no one knoweth whence he is.
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же, як прийде, ніхто не знати ме, звідкіля Він.
28 And Jesus, while teaching in the temple, raised his voice and said: Ye both know me, and ye know from whence I am. And I did not come of my own accord; but he that sent me is true. Him ye know not;
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29 but I know him; because I am from him, and he sent me.
Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30 And they sought to apprehend him; but no one laid hands on him, because his hour was not yet come.
Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31 And many of the multitude believed on him, and said: When the Messiah cometh, will he work greater signs than these which this man doeth?
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32 And the Pharisees heard the multitude say these things of him: and they and the chief priests sent constables to take him.
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33 And Jesus said: A little while longer I am with you, and then I go to him that sent me.
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34 And ye will seek me, and will not find me; and where I am, ye cannot come.
Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35 The Jews said among themselves: Whither is he about to go, that we cannot find him? Will he go to some region of the Gentiles, and teach the profane?
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36 What means this speech he uttered: Ye will seek me, and will not find me; and where I am, ye cannot come?
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37 And on the great day, which was the last of the feast, Jesus stood and cried, and said: If any man thirst, let him come to me and drink.
В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38 Whoever believeth in me, as the scriptures have said, Out of his belly shall flow rivers of living waters.
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39 (This he said of the Spirit, which they who believe in him were to receive: for the Spirit had not yet been given, because Jesus was not yet glorified.)
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40 And many of the multitude who heard his discourses, said: Certainly, he is a prophet.
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справді пророк,
41 Others said: He is the Messiah. Others said: Doth Messiah come from Galilee?
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42 Doth not the scriptures say, That Messiah cometh of the seed of David, and from Bethlehem the town of David?
Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43 And there was a division among the multitude respecting him.
Тодї повстало роздїленнє в народі через Него.
44 And there were some of them who wished to apprehend him. But no one laid hands on him.
Деякі ж з них хотіли схопити Його; тільки ж ніхто не зняв на Него рук.
45 And the constables came to the chief priests and Pharisees; and the priests said to them: Why have ye not brought him?
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46 The constables say to them: Never did a man speak, as this man speaketh.
Відказали слуги: Ніколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47 The Pharisees said to them: Are ye also deceived?
Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48 Have any of the chiefs, or of the Pharisees, believed in him?
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49 But this people, who know not the law, are accursed.
А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50 One of them: Nicodemus, he who came to Jesus by night, said to them:
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51 Doth our law condemn a man, unless it first hear him, and know what he hath done?
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52 They answered, and said to him: Art thou also from Galilee? Search, and see, that no prophet ariseth from Galilee.
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53 So they went every one to his own house.
пійшов кожен до дому свого.