Acts 5
1 And a certain man whose name was Ananias, with his wife whose name was Sapphira, sold his field,
А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
2 and carried away part of the price and concealed it, his wife consenting; and he brought a part of the money, and laid it before the feet of the legates.
та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
3 And Simon said to him: Ananias, why hath Satan so filled thy heart, that thou shouldst lie against the Holy Spirit, and conceal of the money of the price of the field?
І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
4 Was it not thine own before it was sold? And when sold, again thou hadst authority over the price of it. Why hast thou set thy heart to do this purpose? Thou hast not lied against men, but against God.
Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
5 And when Ananias heard these words, he fell down, and died. And great fear was upon all them that heard of it.
Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
6 And the young men among them arose, and gathered him up, and carried him out, and buried him.
Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
7 And when three hours had passed, his wife also came in, without knowing what had occurred.
І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
8 Simon said to her: Tell me, if ye sold the field for this price? And she said: Yes, for this price.
І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
9 Simon said to her: Since ye have been equals in tempting the Spirit of the Lord, lo, the feet of the buriers of thy husband are at the door, and they will carry thee out.
До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
10 And immediately she fell before their feet, and died. And those young men came in, and found her dead; and they took up, carried forth, and buried her by the side of her husband.
І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
11 And great fear was on all the assembly, and on all them that heard it.
І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
12 And there were many signs and prodigies wrought by the legates among the people. And they were all assembled together in the porch of Solomon.
А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
13 And of the others, no one ventured to come near them; but the people magnified them.
А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
14 And the more were those added who feared the Lord, a multitude both of men and of women.
І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
15 So that they brought out into the streets the sick, laid on beds, that when Simon should pass, at least his shadow might cover them.
так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
16 And many came to them from other cities around Jerusalem, bringing the sick and those who had unclean spirits; and they were all cured.
І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
17 And the high priest was filled with indignation, and all those with him who were of the doctrine of the Sadducees.
А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
18 And they laid hands on the legates, and took and bound them in prison.
і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
19 Then the angel of the Lord, by night, opened the door of the prison, and let them out; and said to them:
Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
20 Go, stand in the temple, and speak to the people all these words of life.
„Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
21 And in the morning, they went and entered into the temple, and taught. And the high priest and those with him, convoked their associates and the Elders of Israel, and sent to the prison to bring forth the legates.
Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
22 And when those sent by them went, they found them not in the prison; and they returned and came back,
А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
23 and said: We found the prison carefully closed, and also the keepers standing before the doors; and we opened, but found no one there.
говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
24 And when the chief priests and rulers of the temple heard these words, they were astonished at them; and they studied what this could mean.
Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
25 And one came and informed them: Those men, whom ye shut up in the prison, lo, they are standing in the temple, and teaching the people.
Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
26 Then went the rulers with attendants, to bring them without violence; for they feared, lest the people should stone them.
Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
27 And when they had brought them, they placed them before the whole council; and the high priest began to say to them:
Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
28 Did we not strictly charge you, to teach no person in this name? And behold, ye have filled Jerusalem with your doctrine; and ye would bring the blood of this man upon us.
„Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
29 And Simon, with the legates, answered and said to them: God is to be obeyed, rather than men.
Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
30 The God of our fathers hath raised up that Jesus, whom ye slew when ye hanged him on a tree.
Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
31 Him hath God established as a head and vivifier; and hath exalted him to his own right hand, so that he might give repentance and remission of sins to Israel.
Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
32 And we are the witnesses of these things; and also the Holy Spirit, whom God giveth to them that believe in him.
А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
33 And when they heard these things, they burned with indignation, and thought of putting them to death.
Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
34 Then rose up one of the Pharisees whose name was Gamaliel, a teacher of the law, and honored by all the people; and he directed them to put the legates aside for a short time.
І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
35 And he said, to them: Men, sons of Israel, take heed to yourselves, and consider what ye ought to do in regard to these men.
І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
36 For before this time, rose up Theudas, and said of himself, that he was some great one; and there went after him about four hundred men. And he was slain; and they who went after him, were dispersed and became as nothing.
Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
37 And after him, rose up Judas a Galilean, in the days when the people were enrolled for the capitation tax; and he seduced much people after him. And he died, and all they that went after him were dispersed.
Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
38 And now, I say to you: Desist from these men, and let them lone. For if this device and this work originate from men, they will dissolve and come to nothing.
І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
39 But if it be from God, it is not in your power to frustrate it: that ye may not be found placing yourselves in opposition to God. And they, assented to him.
А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“І послухались ради його.
40 And they called the legates, and scourged them, and commanded them not to teach in the name of Jesus, and dismissed them.
І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
41 And they went from before them, rejoicing that they were worthy to suffer abuse on account of that name.
А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.
42 And they ceased not to teach daily, in the temple and at home, and to preach concerning our Lord Jesus Messiah.
І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.
