Luke 9
1 AND Jeshu called his twelve, and gave them power and authority over all demons and diseases, to heal.
І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.
2 And he sent them to proclaim the kingdom of Aloha, and to heal the diseased.
І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
3 And he said to them, Take nothing for the way, neither staff, nor bag, nor bread, nor silver; nor two tunics shall you have.
І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.
4 And into whatever house you enter, there be, and from thence go forth.
І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.
5 And whoever will not receive you, when you depart from that city the dust also from your feet shake off as a testimony against them.
А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.
6 And the apostles went forth and itinerated in the villages and the cities, and evangelized and healed in every place.
І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Нови́ну та всюди вздоровля́ючи.
7 But Herodes, Tetrarka, heard all that was done by his hand, and was astonished; for men said that Juchanon had risen from the house of the dead.
А І́род тетра́рх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
8 But others said that Elia had appeared, and others that a prophet from the former prophets had risen.
а інші, що Ілля́ то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
9 And Herodes said, The head of Juchanon I have cut off; but who is this of whom I hear these (things)? And he willed to see him.
Тоді Ірод сказав: „Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі?“І він намагався побачити Його.
10 And when the apostles returned, they showed Jeshu all that they had done. And he took them by themselves to a desert place of Bethtsaida.
А коли повернулись апо́столи, вони розповіли Йому, що́ зробили. І Він їх узяв, та й пішов самото́ю на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаі́да.
11 But the multitudes, when they knew it, went after him, and he received them, and discoursed to them concerning the kingdom of Aloha. And those who had need of healing he healed.
А як люди дові́далися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровля́в, хто потребува́в уздоро́влення.
12 BUT when the day began to decline, the disciples drew near and said to him, Send away the multitudes, that they may go to the villages and hamlets that are around, to lodge in them and to find for themselves victuals, because we are in a desert place.
А день став схилятися. І Двана́дцятеро підійшли та й сказали Йому: „Відпусти вже людей, — нехай вони йдуть у довко́лишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлю́дному!“
13 Jeshu said to them, Give you them to eat. But they said, We have nothing more than five loaves and two fishes, unless we go and buy food for all this people:
А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві риби. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
14 for they were about five thousand men. Jeshu said to them, Make them recline in reclining companies, fifty men in a company.
Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до у́чнів Своїх: „Розсадіть їх рядами — по п'ятидесяти́“.
15 And the disciples did so. And they all reclined.
І зробили отак, і всіх їх розсади́ли.
16 And Jeshu took those five loaves and two fishes, and looked up to heaven and blessed and brake and gave to his disciples, that they should set before the multitude.
I Він узяв п'ять хлібі́в та дві риби, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
17 And all did eat and were filled. And they took up fragments which abounded, twelve baskets.
І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
18 AND as he was praying alone, and his disciples with him, he asked them and said, What say concerning me the multitude, that I am?
І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були́. І спитав Він їх, кажучи: „За кого Мене люди вважають?“
19 They answered and say to him, Juchanon the Baptizer; and others that (thou art) Elia; but others that a prophet from the former prophets hath arisen.
Вони ж відповіли́ та сказали: „За Івана Христителя, а ті за Іллю́, а інші, — що воскрес один із давніх пророків“.
20 He saith to them, But what do you say that I am? Shemun answered and said, The Meshicha of Aloha!
А Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро ж відповів та сказав: „За Христа Божого!“
21 But he forbade them and cautioned them that this they should tell no man.
Він же їм заказав, і звелів не казати ніко́му про це.
22 And he told them how it was to be (that) he the Son of man should suffer many things and be rejected by the elders and the chief priests and Sophree, and (that) they would kill him; and that on the third day he would arise.
І сказав Він: „Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, — але третього дня Він воскресне!“
23 And he said before all, Whoever willeth to come after me, must deny himself, and take up his cross daily, and come after me.
А до всіх Він промовив: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зрече́ться само́го себе, і хай ві́зьме щоденно свого́ хреста, та й за Мною йде.
24 For whoever willeth to save his life, loseth it; but whoever (is willing) to lose his life, for my sake, he saveth it.
Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою́, той її збереже́.
25 For what is helped a son of man, if he shall gain the whole world and lose his soul, or perish?
Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але́ занапа́стить чи згубить себе?
26 For whoever shall be ashamed of me and of my words, the Son of man will be ashamed of him, when he cometh in the glory of his Father with the holy angels.
Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.
27 THE truth I say to you, that some who are standing here shall not taste death, until they have seen the kingdom of Aloha.
Правдиво ж кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого“.
28 And it was after these words about eight days, that Jeshu took Shemun and Jakub and Juchanon, and went up into a mountain to pray.
І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на го́ру.
29 And while he prayed, the appearance of his countenance was changed, and his garments became white and shone.
І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобрази́вся, а одежа Його стала біла й блиску́ча.
30 And, behold, two men talked with him, who were Musha and Elia,
І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,
31 who appeared in glory; but they spake concerning his going forth which should be accomplished at Urishlem.
що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.
32 And Shemun, and they who were with him, had been heavy with sleep, and were scarcely awaked when they saw his glory and those two men who stood with him.
А Петро та прия́вні з ним були змо́рені сном, але, пробуди́вшись, бачили славу Його й обох му́жів, що стояли при Ньому.
33 And when they began to depart from him, Shemun said to Jeshu, Rabi, it is good for us to be here: and let us make three tabernacles; for thee one, and for Musha one, and for Elia one. But he knew not what he said.
І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: „Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!“Він не знав, що говорить...
34 And as he spoke these (words) there was a cloud which shadowed over them, and they feared when they saw that Musha and Elia entered into the cloud. i
А як він говорив це, насу́нула хмара та їх заслони́ла. І вони полякались, як стали ті вхо́дити в хмару.
35 And the voice was from the cloud, saying, This is my Son, the Beloved, Him hear.
І почувся ось голос із хмари, який промовляв: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
36 And when the voice had been, Jeshu was found alone. And they were silent, and told no man in those days what they had seen.
А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовча́ли, і ніко́му нічо́го тих днів не казали, що́ бачили.
37 AND the day after when they had descended from the mountain, a great multitude met them.
А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його на́товп великий.
38 And a certain man from the multitude cried and said, Malphona, I beseech thee, turn unto me; (there is) my son, my only one,
І закричав ось один чоловік із наро́ду й сказав: Учителю, благаю Тебе, — зглянься над сином моїм, бо одина́к він у мене!
39 and a spirit passeth upon him, and he suddenly crieth, and gnasheth his teeth, and lacerateth, and hardly removeth from him when he hath bruised him.
А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той пі́ну пускає. І, вимучивши він його, насилу відхо́дить.
40 And I besought thy disciples to cast him out, but they could not.
І у́чнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли“.
41 Then Jeshu answered and said, Ah generation unbelieving and perverse! how long shall I be with you and bear with you? Bring thy son hither.
А Ісус відповів і промовив: „О, роде невірний й розбе́щений, — доки бу́ду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи́ свого сина сюди!“
42 And as they brought him near, the devil cast him down and bruised him: and Jeshu rebuked that unclean spirit and healed the youth and gave him to his father.
А як той іще йшов, де́мон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, — і вздоро́вив дитину, і віддав її батькові її.
43 And they all wondered at the majesty of Aloha. And while every one wondered at all which Jeshu did, he said to his disciples,
І всі дивувалися ве́личі Божій!
44 Treasure these words in your ears; for the Son of man is to be delivered into the hands of men.
„Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.
45 But they understood not that saying, because it was hidden from them that they should not know it: and they feared to ask of him concerning that saying.
Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
46 And there entered among them the thought, Who should be greatest among them?
І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
47 But Jeshu knew the thought of their heart; and he took a child and made him stand with him.
А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
48 And he said to them, Every one who receiveth a child like this in my name, receiveth me. And whosoever receiveth me, he receiveth Him who sent me. For he who is least among you, he shall be greatest.
І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
49 And Juchanon answered and said, Raban, we saw a man who was casting out demons in thy name, and we forbade him, because he came not with us after thee.
А Іван відповів і сказав: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, що Ім'я́м Твоїм де́монів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить“.
50 Jeshu saith to them, Forbid him not; for he who is not against us, he is for us.
Ісус же йому́ відказав: „Не забороняйте, — бо хто не проти вас, той за вас!“
51 AND it was that when the days were fulfilled for his Assumption, he directed his face to go to Urishlem.
І сталось, коли дні вознесіння Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
52 And he sent messengers before his face, and they went and entered into a village of the Shomroyee, so as to prepare for him.
І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули́ до села самарянського, щоб ночі́влю Йому пригото́вити.
53 And they would not receive him, because his face unto Urishlem was set to go.
А ті не прийняли Його, бо йшов Він у на́прямі Єрусалиму.
54 And when Jacub and Juchanon his disciples saw it, they say to him, Maran, art thou willing that we call fire to descend from heaven to consume them, as Elia did?
Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“їх, як і Ілля був зробив“.
55 But he turned and reproved them, and said, You know not of what spirit you are: for the Son of man is not come to destroy lives, but to save.
А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.
56 And they went to another village.
Бо Син Лю́дський прийшов не губи́ть душі лю́дські, а спасати!“І пішли вони в інше село.
57 And while they went in the way, a certain man said to him, I will follow thee to the place whither thou goest, my Lord.
І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: „Я піду́ за Тобою, хоч би куди Ти пішов“.
58 Jeshu saith to him, The foxes have holes and the fowls of the heaven a shadow, but the Son of man hath not where to lay his head.
Ісус же йому́ відказав: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда — небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має ніде́ й голови прихили́ти!“
59 And he said to another, Come after me. But he said to him, My Lord, permit me first to go bury my father.
I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.
60 Jeshu said to him, Leave the dead burying their dead; and thou, go and preach the kingdom of Aloha.
Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.
61 And another said to him, I will come after thee, my Lord, but first permit me to go to salute the sons of my house, and I will come.
А інший сказав був: „Господи, я піду́ за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми дома́шніми“.
62 Jeshu saith to him, No man putting his hand upon the coulter of the yoke, and looking behind him, is fit for the kingdom of Aloha.
Ісус же промовив до нього: „Ніхто з тих, хто кладе́ свою руку на плуга та назад озира́ється, не надається до Божого Царства!“
