Psalms 44
1 To the choirmaster of [the] sons of Korah a poem. O God - with ears our we have heard ancestors our they have recounted to us [the] deed[s] [which] you did in days their in days of antiquity.
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
2 You - hand your nations you dispossessed and you planted them you did harm to peoples and you set free them.
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
3 For not by sword their they took possession of [the] land and arm their not it saved them for right [hand] your and arm your and [the] light of face your for you took pleasure in them.
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
4 You he [are] king my O God ordain [the] victories of Jacob.
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
5 By you opponents our we gore in name your we tread down [those who] rise up against us.
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
6 For not in bow my I trust and sword my not it saves me.
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
7 For you have saved us from foes our and [those who] hate us you have put to shame.
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
8 In God we have boasted all the day and name your - for ever we will praise (Selah)
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
9 Also you have rejected and you have humiliated us and not you have gone out with armies our.
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
10 You have made turn back us backwards from [the] opponent and [those who] hate us they have plundered for themselves.
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
11 You have made us like sheep of food and among the nations you have scattered us.
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
12 You have sold people your for not wealth and not you have made great by price their.
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
13 You have made us a reproach to neighbors our mockery and derision to [those] around us.
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
14 You have made us a byword among the nations a shaking of head not peoples.
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
15 All the day ignominy my [is] before me and [the] shame of face my it has covered me.
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
16 From [the] sound of [one who] taunts and [one who] reviles because of an enemy and an avenger.
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
17 All this it has come to us and not we had forgotten you and not we had dealt falsely with covenant your.
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
18 Not it had turned back backwards heart our and it had turned aside steps our from path your.
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
19 For you have crushed us in a place of jackals and you have covered over us with deep darkness.
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
20 If we had forgotten [the] name of God our and we had spread out hands our to a god strange.
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
21 ¿ Not God will he search out this for he [is] knowing [the] secrets of [the] heart.
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
22 For on you we have been killed all the day we have been regarded like sheep of slaughter.
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
23 Awake! - why? do you sleep - O Lord awake! may not you reject [us] to perpetuity.
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
24 Why? face your do you hide do you forget? affliction our and oppression our.
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
25 For it has sunk down to the dust self our it has clung to the earth belly our.
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
26 Arise! a help of us and redeem us for [the] sake of covenant loyalty your.
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
