Psalms 137

1 At [the] rivers of - Babylon there we sat also we wept when remembered we Zion.

Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.

2 On poplars in [the] midst of it we hung up harps our.

На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,

3 For there they asked us captors our words of a song and mockers our gladness sing for us one of [the] song[s] of Zion.

бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 How? will we sing [the] song of Yahweh on ground of foreignness.

Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?

5 If I will forget you O Jerusalem may it forget right [hand] my.

Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].

6 May it cleave tongue my - to palate my if not I will remember you if not I will lift up Jerusalem above [the] chief of joy my.

Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.

7 Remember O Yahweh - to [the] people of Edom [the] day of Jerusalem who were saying lay bare - lay bare to the foundation in it.

Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»

8 O daughter of Babylon that is about to be destroyed how blessed! [is one] who he will repay to you dealing your that you dealt to us.

Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!

9 How blessed! - [is one] who he will seize and he will smash children your to the rock.

Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!