John 5
1 After these things there was (the *o*) feast of the Jews, and went up (*k*) Jesus to Jerusalem.
Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
2 There is now in Jerusalem by the Sheep Gate a pool, which is being called in Hebrew (Bethzatha, *N(k)O*) five porches having.
В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.
3 In these were lying a multitude (great *K*) of those ailing, blind, lame, paralyzed (waiting for of the water motion. *K*)
Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
4 (an angel *KO*) (for on occasion was going down among those pool and was troubling the water; the [one] who therefore first was climbing in after the disturbance of the water healthy was becoming of that whatever he was posessed disease. *K*)
Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.
5 There was now a certain man there thirty (and *no*) eight years being in infirmity (himself. *no*)
Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
6 Him having seen Jesus lying, and having known that a long already time he has been, He says to him; Desire you well to become?
Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?
7 Answered Him the [one] ailing; Sir, a man not I have that when may be stirred the water (he may put *N(k)O*) me into the pool; in which now am going I myself, another before me descends.
Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
8 Says to him Jesus; (do arise, *N(k)O*) do take up the mat of you and do walk.
Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!
9 And immediately became well the man and he took up the mat of him and was walking; It was now Sabbath on that [very] day.
І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.
10 Were saying therefore the Jews to the [one] healed; Sabbath it is, (and *no*) not it is lawful for you to take up the mat (of you. *NK*)
Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
11 (The [man] *n(o)*) (however *no*) answered them; The [One] having made me well, that One to me said; do take up the mat of you and do walk.
Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».
12 They asked (therefore *KO*) him; Who is the man having said to you; do take up (the *ko*) (mat of you *KO*) and do walk?’
Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти [постіль] та йти?
13 The [one] now having been healed not knew who it is; for Jesus moved away a crowd being in the place.
Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
14 After these things finds him Jesus in the temple and said to him; Behold well you have become; no more do sin that not worse to you something may happen.
Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
15 Went away the man and (told *NK(o)*) to the Jews that Jesus it is the [One] having made him well.
Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
16 And because of this were persecuting the Jews Jesus (and were seeking him to kill *K*) because these things He was doing on [the] Sabbath.
Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
17 But Jesus answered them; The Father of Mine until now is working, and I myself and I myself am working.
Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».
18 Because of this therefore [the] more were seeking Him the Jews to kill, because not only was He breaking the Sabbath, but also Father His own He was naming God equal Himself making to God.
Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
19 Answered therefore Jesus and (was saying *N(k)O*) to them; Amen Amen I say to you; not is able the Son to do of Himself no [thing], (only *NK(o)*) unless anything He shall see the Father doing. whatever for maybe He shall do, these things also the Son likewise does.
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить [Отець, ] робить і Син так само.
20 For the Father loves the Son and all things shows to Him that He himself does, and greater than these He will show to Him works so that you yourselves may marvel.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.
21 Even as for the Father raises up the dead and gives life, thus also the Son to whom He wishes gives life.
Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.
22 Not for the Father does judge no [one], but judgment all has given to the Son,
Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,
23 so that all may honor the Son even as they honor the Father. He who not is honoring the Son not is honoring the Father the [One] having sent Him.
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.
24 Amen Amen I say to you that the [one] the word of Mine hearing and believing in the [One] having sent Me he has life eternal and into judgment not comes, but has passed out of death into life. (aiōnios g166)
Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. (aiōnios g166)
25 Amen Amen I say to you that is coming an hour and now is when the dead (will hear *N(k)O*) the voice of the Son of God and those having heard (will live. *N(k)O*)
Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.
26 As for the Father has life in Himself, so also to the Son He gave life to have in Himself,
Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі
27 And authority He gave to Him (and *k*) judgment to carry out, because Son of Man He is.
Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.
28 Not do marvel at this, for is coming an hour in which all those in the tombs (will hear *N(k)O*) the voice of Him
Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос
29 and will come forth — those good having done to [the] resurrection of life, and those evil having done to [the] resurrection of judgment.
і вийдуть [із них]. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.
30 Not am able I myself to do of Myself no [thing]; even as I hear I judge, and the judgment of Mine just is, because not I seek the will of Me but the will of the [One who] having sent Me ([the] Father. *K*)
Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
31 If I myself shall bear witness concerning Myself, the testimony of Mine not is true;
Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,
32 Another it is who is bearing witness concerning Me, and I know that true is the testimony which he bears witness concerning Me.
але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.
33 You yourselves have sent unto John and he has borne witness to the truth;
Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.
34 I myself now not from man the testimony receive but these things I say that you yourselves may be saved.
Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.
35 He was the lamp which is burning and shining, you yourselves now were willing to rejoice for a season in the light of him.
[Іван] був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.
36 I myself however have the testimony (greater than *N(k)O*) that of John; For the works that (has given *N(k)O*) Me the Father that I may complete them, same the works which (I myself *k*) I do, bear witness concerning Me that the Father Me has sent.
Але є в Мене свідчення більше [за свідчення] Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
37 And the [One] having sent Me [the] Father (Himself *N(k)O*) has borne witness concerning Me; Neither voice of Him at any time have You heard nor form of Him have you seen,
І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.
38 And the word of Him not you have in you abiding for whom sent He, in Him you yourselves not believe.
Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
39 You diligently search the Scriptures, for you yourselves think in them life eternal to have; and these are they those bearing witness concerning Me, (aiōnios g166)
Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. (aiōnios g166)
40 and not you are willing to come to Me that life you may have.
Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.
41 Glory from men not I take;
Я не приймаю слави від людей,
42 but I have known you that the love of God not you have in yourselves.
але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.
43 I myself have come in the name of the Father of Mine, and not you receive Me; if another shall come in the name the own, him you will receive.
Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.
44 How are able you yourselves to believe glory from one another receiving and the glory that [is] from the only God not you seek?
Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?
45 Not do think that I myself will accuse you to the Father; There is [one] accusing you Moses in whom you yourselves have hoped.
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.
46 If for you were believing in Moses, you were believing then would in Me myself; concerning for Me he wrote.
Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.
47 If now in his writings not you believe, how in My declarations will you believe?
Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
