Job 21
1 And he answered Job and he said.
А Йов відповів та й сказав:
2 Listen completely [to] speech my and let it be this consolations your.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Bear with me and I I will speak and after have spoken I you will mock.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 ¿ I to humankind [is] complaint my and if why? not will it be short spirit my.
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Turn to me and be appalled and put a hand over a mouth.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 And if I remember [this] and I am disturbed and it takes hold of flesh my shuddering.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Why? wicked [people] do they live they grow old also do they become strong? strength.
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Offspring their [is] established before them with them and descendants their to eyes their.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Houses their [are] safety from fear and not [the] rod of God [is] on them.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Bull his it impregnates and not it fails it calves cow his and not it miscarries.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 They send forth like flock young boys their and children their they leap about!
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 They lift according to tambourine and harp so they may rejoice to [the] sound of a flute.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 And they have said to God depart from us and knowledge of ways your not we desire.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 What? [is the] Almighty that we will serve him and what? will we gain that we will entreat him.
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 There! not [is] in own hand their prosperity their [the] counsel of wicked [people] it is far from me.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 How often? - [the] lamp of wicked [people] is it extinguished and it may come? on them calamity their pain does he apportion? in anger his.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 Are they? like straw before a wind and like chaff [which] it has stolen it a storm-wind.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 God he stores up for children his wickedness his let him repay to him so he may know.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Let them see (own eyes his *Q(K)*) destruction his and from [the] rage of [the] Almighty let him drink.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 For what? [is] pleasure his in household his after him and [the] number of months his they have been cut off.
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 ¿ To God will anyone teach knowledge and he exalted [ones] he judges.
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 This [one] he will die with limb[s] of completeness his all of him [is] at ease and at ease.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Pails his they are full milk and [the] marrow of bones his it is watered.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 And this [one] he will die with a soul bitter and not he has eaten in the good.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Together on dust they will lie and a maggot it will cover over them.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Here! I know thoughts your and [the] schemes on me you do violence.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 For you say where? [is the] house of a noble [person] and where? [is the] tent of - [the] dwelling places of wicked [people].
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 ¿ Not have you asked [those who] pass by of [the] road and signs their not do you recognize?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 That to a day of calamity he is spared an evil [person] to a day of furi they are brought forth.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Who? will he tell on face his way his and [that which] he he has done who? will he repay to him.
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 And he to [the] grave he will be borne and over a tomb someone will keep watch.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 They will be sweet to him [the] clods of [the] wadi and after him every person he will follow and before him there not [is] number.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 And how? will you comfort me vanity and answers your it remains unfaithfulness.
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
