Job 19
1 And he answered Job and he said.
А Йов відповів та й сказав:
2 Until when? will you torment! self my and will you crush? me with words.
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
3 This ten times you have insulted me not you have been ashamed you have ill-treated me.
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
4 And even truly I have erred with me it lodges error my.
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
5 If truly above me you will magnify yourselves and you may argue on me disgrace my.
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
6 Know then that God he has wronged me and net his over me he has closed.
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 There! I cry out violence and not I am answered I cry for help and there not [is] justice.
Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
8 Way my he has walled up and not I will pass and on paths my darkness he puts.
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
9 Honor my from on me he has stripped off and he has removed [the] crown of head my.
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 He has torn down me all around and I have gone and he has uprooted like a tree hope my.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
11 And he has kindled towards me anger his and he has considered me himself like foes his.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
12 Together - they have come troops his and they have piled up on me way their and they have encamped all around tent my.
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
13 Brothers my from with me he has put far away and acquaintances my surely they have become estranged from me.
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
14 They have ceased kindred my and acquaintances my they have forgotten me.
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 [the] sojourners of House my and female servants my to a stranger they consider me a foreigner I have become in view their.
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
16 To servant my I call and not he answers with mouth my I seek favor to him.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
17 Breath my it is loathsome to wife my and I am repulsive to [the] sons of womb my.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
18 Also young boys they reject me I arise and they spoke against me.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 They abhor me all [the] men of council my and whom I love they have turned against me.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
20 On skin my and on flesh my it clings bone my and I have escaped! with [the] skin of teeth my.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
21 Show favor to me show favor to me O you friends my for [the] hand of God it has touched me.
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
22 Why? are you persecuting me like God and from flesh my not are you satisfied?
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
23 Who? will he give then and they will be written down! words my who? will he give on the scroll so they may be inscribed.
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
24 With a stylus of iron and lead for ever in the rock they will be engraved!
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
25 And I I know vindicator my he lives and last on dust he will stand.
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
26 And after skin my people have struck off this and from flesh my I will see God.
цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
27 Whom I - I will see for myself and own eyes my they will see and not a stranger they are faint kidneys my in bosom my.
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
28 If you will say what? will we persecute him and [the] root of [the] matter it has been found in me.
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 Be afraid yourselves - of [the] sword for rage [is] iniquities of [the] sword so that you may know! (that a judgment. *Q(k)*)
то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
