Job 16
1 And he answered Job and he said.
А Йов відповів та й сказав:
2 I have heard like these [things] many [are] comforters of trouble all of you.
„Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!
3 ¿ [does] an end [belong] to Words of wind or what? is it making sick you that you will answer.
Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?
4 Also - I like you I will speak if there [were] self your in place of self my I will make join on you words and I will shake on you with head my.
I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,
5 I will strengthen you with mouth my and [the] condolence of lips my it will restrain.
уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
6 If I will speak not it will be restrained pain my and I will cease what? from me will it go.
Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?
7 Nevertheless now he has made weary me you have devastated all company my.
Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,
8 And you have seized me a witness it has become and it has risen up on me leanness my in face my it testifies.
і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!
9 Anger his it has torn [me] - and it has assailed me he has gnashed towards me with teeth his opponent my - he sharpens eyes his to me.
Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...
10 People have opened wide on me - mouth their in scorn they have struck cheeks my together on me they mass themselves!
Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:
11 He delivers up me God to an unjust one and on [the] hands of wicked [people] he casts me.
Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.
12 At ease I was - and he smashed me and he took hold on neck my and he shattered me and he set up me of him to a target.
Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
13 They surround me - archers his he splits open kidneys my and not he has compassion he pours out to the ground gall my.
Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.
14 He breaks through me a breach on [the] face of a breach he runs on me like a warrior.
Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.
15 Sackcloth I have sewed over skin my and I have inserted in the dust horn my.
Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.
16 Face my (they are reddened *Q(K)*) from weeping and [is] on eyelids my deep darkness.
Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,
17 On not violence [is] in hands my and prayer my [is] pure.
хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!
18 O earth may not you cover blood my and may not it belong a place to outcry my.
Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —
19 Also now there! [is] in the heavens witness my and witness my [is] in high places.
бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.
20 [are] scoffing at Me companions my to God it has wept eye my.
Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,
21 And he may argue for a man with God and a child of humankind for companion his.
і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —
22 For years of number they will come and a way [which] not I will return I will go.
бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.
