Hebrews 12
1 Therefore also we ourselves such a great having encompassing us a cloud of witnesses, weight having laid aside every and the easily entangling sin, with endurance may run the lying before us race
Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,
2 looking to the of [our] faith founder and perfecter Jesus, who in view of what is lying before Him joy endured [the] cross [its] shame having despised, at right hand and of the throne of God (has sat down. *N(k)O*)
дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.
3 do consider fully for the [One] such great having endured from sinners against (Himself *N(k)(O)*) hostility, so that not you may grow weary in the souls of you fainting.
Подумайте бо про Того, хто витерпів од гріщників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабиш в душах ваших.
4 Not yet unto blood have you resisted against sin struggling
Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,
5 and you have forgotten the exhortation that you as to sons addresses: Son of Mine, not do regard lightly [the] discipline of [the] Lord, nor do faint by Him being reproved.
і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докореншій від Нього;
6 Whom for He loves [the] Lord disciplines, He scourges now every son whom He receives.
кого бо любить Господь, карає; і, бє всякого сина, котрого приймає."
7 As discipline endure, as sons you is treating God; what for (is *k*) son [is there] whom not disciplines [his] father?
Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карав батько?
8 If however without you are of discipline of which partakers they have become all, then illegitimate children and not sons you are.
Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не си ни.
9 Furthermore indeed of the flesh of us fathers we were having correctors and we were respecting [them]; not (much *N(k)O*) (however *n*) more will we be in subjection to the Father of spirits and will live?
Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх, то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?
10 Indeed for during a few days according to which is seeming good to them they were disciplining [us], [He] however for which is [our] benefitting in order to share of the holiness of Him.
Ті бо на мало днів, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.
11 All (now *NK(o)*) discipline for indeed those being present not it seems of joy to be but of grief, afterward however [the] fruit peaceable to those through it trained it yields of righteousness.
Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.
12 Therefore the drooped hands and the enfeebled knees do lift up,
Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі коліна випростайте",
13 and paths straight (do make *N(k)O*) for the feet of you, so that not the lame may be disabled, may be healed however rather.
і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.
14 Peace do pursue with all and holiness, which without no [one] will behold the Lord;
Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
15 observing lest any be failing of the grace of God, lest any root of bitterness up springing may trouble [you], and through (this *N(k)O*) may be defiled (*o*) many;
наглядаючи, щоб хто не відпав од благодатй Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;
16 lest [there be] any fornicator or profane person as Esau, who for meal one sold the birthright (of himself. *N(k)O*)
щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.
17 You know for that even afterward wishing to inherit the blessing he was rejected; of repentance for place not he found although with tears having earnestly sought it.
Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.
18 Not for you have come to [that] being touched (mountain *K*) and kindled with fire and to darkness and (to gloom *N(k)O*) and to storm
Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,
19 and of a trumpet to [the] sound and to a voice of declaration which those having heard they excused themselves [asking] not to be addressed to them [the] word;
і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:
20 not [able] they were bearing for which is being commanded: If even If even a beast shall touch the mountain, it will be stoned (or with arrow will be shot down *K*)
(бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."
21 And thus fearful was the [thing] appearing [that] Moses said; Greatly afraid I am and trembling;
І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепеті.")
22 But you have come to Zion Mount and to [the] city of God [the] living, to Jerusalem [the] heavenly and to myriads of angels
А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,
23 to [the] assembly and to [the] church of [the] firstborn enrolled in [the] heavens and to [the] judge God of all and to [the] spirits of [the] righteous perfected
до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всіх, Бога, і до духів праведників звершених,
24 and of a covenant new [the] mediator to Jesus and to [the] blood of sprinkling (better thing *N(K)O*) speaking than that of Abel.
і до Посередника завіта, нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляв лучче, нїж Авелева.
25 do take heed lest you may refuse the [One] speaking; If for they not (escaped *N(k)O*) on (*k*) earth having refused the [One] divinely instructing [them], (much *N(k)O*) less we ourselves the [One] from [the] heavens turning away from,
Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землі, то геть більше ми, одрікшись небесного,
26 whose voice the earth shook at that time, now however He has promised saying; Yet once [more] I myself (will shake *N(k)O*) not only the earth but also heaven.
котрого голос тоді захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."
27 This now Yet once [more], signifies that of the [things] being shaken removing as created, so that may remain the [things] not being shaken.
Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
28 Therefore a kingdom not to be shaken receiving we may have grace through which (we may serve *NK(o)*) well pleasingly God with reverence and (fear; *N(k)O*)
Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом
29 Also for the God of us [is] a fire consuming.
Бо наш Бог - огонь пожирающий.
