Romans 11
1 I say, then—Hath God cast off his people? Far be it! For, I also, am an Israelite, —of the seed of Abraham, of the tribe of Benjamin:
Я запитую тоді: чи Бог відкинув Свій народ? Зовсім ні! Адже я сам ізраїльтянин, нащадок Авраама з роду Веніаміна.
2 God hath not cast off his people, whom he fore approved. Or know ye not, in [the account of] Elijah what the scripture saith, when he intercedeth with God against Israel?
Бог не відкинув Свого народу, який Він знав заздалегідь. Невже ви не знаєте, що пише Писання про те, як Ілля скаржився Богові на Ізраїль?
3 Lord! Thy prophets, have they slain, thine altars, have they overthrown, and, I, am left alone, and they are seeking my life!
«Господи, вони вбили Твоїх пророків і зруйнували Твої жертовники. Я єдиний, хто залишився, і вони намагаються вбити мене».
4 But what saith unto him the response? I have left for myself seven thousand men, who, indeed, have not bowed a knee unto Baal.
І що ж йому відповів Бог? «Я зберіг для Себе сім тисяч мужів, які не схилили колін перед Ваалом».
5 Thus, then, in the present season also, a remnant, by way of an election of favour, hath come into being.
Так само й тепер є останок, обраний благодаттю.
6 If, however, by favour, no longer of works; else, favour, no longer proveth to be favour!
І якщо благодаттю, то не за ділами, інакше благодать уже не була би благодаттю.
7 What then? That which Israel seeketh after, the same, it hath not obtained: —the election, however, have obtained it, and, the rest, have been hardened; —
І що ж? Того, чого так наполегливо прагнув народ Ізраїлю, він не отримав, але отримали обрані, а інші закам’яніли,
8 Even as it is written—God hath given unto them a spirit of stupor, —eyes not to see, and ears not to hear, —until this very day;
як написано: «Бог дав їм дух затьмарення, щоб очі не бачили й вуха не чули, аж до цього дня».
9 And, David, saith—Let their table be turned into a snare, and into gin, and into a trap, and into a recompense unto them,
А Давид каже: «Нехай трапеза їхня стане для них пасткою та приманкою на спотикання й на відплату для них.
10 Darkened be their eyes, not to see, and, their back, do thou continually bow down.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, і нехай їхні спини будуть зігнуті назавжди».
11 I say then—Did they stumble in order that they might fall? Far be it! But, by their fall, salvation [hath come] unto the nations, to the end of provoking them to jealousy.
Тож я запитую: чи вони спіткнулися, щоб упасти? Зовсім ні! Швидше через їхнє падіння спасіння прийшло до язичників, щоб спонукати їх до ревнощів.
12 If, moreover, their fall, is the riches of a world, and their loss, the riches of nations, how much rather their fullness?
Але якщо їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більші багатства принесе їхня повнота!
13 Unto you, however, am I speaking, —you of the nations; inasmuch, indeed, then, as, I, am an apostle to the nations, my ministry, I glorify,
Звертаюся до вас, язичників, оскільки я, апостол язичників, звеличую своє служіння
14 If by any means I may provoke to jealousy my own flesh, and save some from among them; —
у надії, що викличу ревнощі в моїх рідних, щоб рятувати декого з них.
15 For, if, the casting away of them, hath become the reconciling of a world, what shall, the taking of them in addition, be, but life from among the dead?
Бо якщо їхнє відторгнення [принесло] світові примирення, [то що принесе] їхнє прийняття, як не воскресіння з мертвих?
16 If, moreover, the first fruit [is] holy, the lump [shall be] also; and, if the root [is] holy, the branches [shall be] also.
Якщо закваска свята, то й все тісто [святе]; якщо корінь святий, то й гілки [святі].
17 If, however, some of the branches, have been broken out, and, thou, being a wild olive hast been grafted in among them, and hast become a joint partaker of the root of the fatness of the olive,
Якщо ж деякі гілки були відламані, а ти, дика оливко, була прищеплена серед них і тепер стала живитися з кореня та соку оливкового дерева,
18 Be not boasting over the branches! Howbeit, if thou boast, it is not, thou, that bearest the root, but the root, thee!
не вихваляйся перед гілками. Якщо ж вихваляєшся, [то пам’ятай, що] не ти підтримуєш корінь, але корінь підтримує тебе.
19 Thou wilt say, then—Branches were broken out in order that, I, might he grafted in.
Отже, скажеш: «Гілки були відламані, щоб я був прищеплений».
20 Well: by their want of faith, they have been broken out, —and, thou, by thy faith, dost stand!—Regard not lofty things, but be afraid;
Добре. Але вони були відламані через невіру, а ти тримаєшся завдяки вірі. Не будь нахабним, але май страх.
21 For, if, God, hath not spared, the natural branches, neither, thee, will he spare!
Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, Він не пощадить і тебе.
22 See, then, the kindness and the severity of God: upon them who have fallen, severity, —but, upon thee, the kindness of God, if thou abide still in the kindness, —otherwise, thou also, shalt he cut out;
Отже, зважай на доброту й суворість Бога: суворість до тих, хто відпав, але доброту до тебе, за умови, що ти залишишся в Його доброті. Інакше Він і тебе відріже.
23 Whereas, they also, unless they abide still in their want of faith, shall be grafted in, for God is, able, again to engraft them!
І якщо вони не залишатимуться в невірі, то будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити.
24 For, if, thou, out of the naturally wild olive was cut out, and, beyond nature, hast been engrafted into the good olive, how much rather, shall these, the natural [branches] be engrafted into their own olive tree?
Бо якщо ти, відрізаний від дикого за своєю природою оливкового дерева, всупереч природі був прищеплений до доброго оливкового дерева, то наскільки легше ці природні гілки будуть прищеплені до власного оливкового дерева!
25 For I wish not, ye should be ignorant, brethren, of this sacred secret, lest within yourselves ye be presumptuous, that, a hardening in part, hath befallen Israel, until, the full measure of the nations, shall come in;
Брати, щоб ви не вважали себе розумнішими, ніж ви є, я не хочу залишити вас у невіданні щодо цієї таємниці: зачерствіння спало на частину Ізраїлю, і так буде, поки не увійде повна [кількість] язичників,
26 And, so, all Israel shall be saved: even as it is written—There shall have come out of Zion the Deliverer, —He will turn away ungodliness from Jacob;
і таким чином увесь Ізраїль буде спасенний. Як написано: «Визволитель прийде із Сіону; Він відверне безбожність від Якова.
27 And, this, for them, is the covenant from me, as soon as I take away their sins.
І це Мій Завіт із ними, коли Я усуну їхні гріхи».
28 As touching the joyful-message, indeed, they are enemies for your sake, but, as touching the election, beloved for their father’s sake;
Щодо Доброї Звістки, то вони вороги задля вас, але щодо обрання, то вони улюблені через праотців,
29 For, not to be regretted, are the gifts and the calling of God: —
адже Божі дари та Його покликання непохитні.
30 For, just as, ye, at one time had not yielded unto God, and yet now have received mercy by their refusal to yield,
Так само як ви колись були неслухняні Богові, але тепер отримали милість через їхню непокірність,
31 So, these also, have now refused to yield, by your own mercy, in order that, themselves also, should now become objects of mercy;
так і вони нині стали непокірними, щоб через милосердя Боже до вас і вони могли отримати милість.
32 For God hath shut up all together, in a refusal to yield, in order that, upon all, he may bestow mercy. (eleēsē g1653)
Адже Бог замкнув усіх у непокору, щоб помилувати всіх. (eleēsē g1653)
33 Oh! the depth of the riches and wisdom and knowledge of God! How unsearchable his judgments! and untraceable his ways!
О, глибино багатства, мудрості й знання Бога! Які незбагненні Його суди й недосліджені шляхи Його!
34 For who hath come to know the mind of the Lord? Or who hath become his counselor?
«Хто пізнав задум Господа? Або хто був Його радником?»
35 Or who hath first given unto him, and it shall be recompensed to him again?
«Хто колись дав щось Богові, щоб Він мусив повернути?»
