Revelation 18
1 After these things, I saw another messenger, coming down out of heaven, —having great authority; and, the earth, was illumined with his glory.
Після цього я побачив іншого ангела, що спускався з неба. Він мав велику владу, і земля була осяяна його славою.
2 And he cried out, with a mighty voice, saying—Fallen! fallen! is Babylon the Great, and hath become a habitation of demons, and a prison of every impure spirit, and a prison of every impure and hated bird;
Він закричав могутнім голосом: «„Упала! Упала велика [розпусниця] Вавилон!“Вона стала оселею для демонів, притулком для всякого нечистого духа, притулком для всякого нечистого птаха і притулком для кожної нечистої та огидної тварини.
3 Because, by reason [of the wine] of the wrath of her lewdness, have all the nations fallen, and, the kings of the earth, with her, did commit lewdness, and, the merchants of the earth, by reason of the power of her wantonness, waxed rich.
Вона напоїла всі народи вином своєї статевої розпусти. Царі землі вчинили з нею розпусту, і земні купці розбагатіли від її великої розкоші».
4 And I heard another voice out of heaven, saying—Come forth, my people, out of her, —that ye may have no fellowship with her sins, and, of her plagues, that ye may not receive;
Тоді я почув інший голос із неба, який казав: «„Вийди з неї, Мій народе“, щоб не бути співучасником в її гріхах і не отримати її покарання;
5 because her sins were joined together as far as heaven, and God hath remembered her unrighteous deeds.
бо її гріхи сягають неба і Бог згадав про її злочини.
6 Render ye unto her, as, she also, rendered, and double [the] double, according to her works, —in the cup wherein she mixed, mix, unto her, double, —
Відплатіть їй, як вона відплатила [іншим], удвічі відплатіть їй за її діла. І в чаші, в якій вона змішувала [вам вино], змішайте їй удвічі.
7 As much as she glorified herself, and waxed wanton, so much give, unto her, torment and grief: —because, in her heart, she saith—I sit a Queen, and, widow, am I not, and, grief, in nowise shall I see!
Дайте їй стільки страждання й скорботи, скільки вона славилася й жила в розкоші. Бо у своєму серці вона говорить: „Я сиджу як цариця, я не вдова й ніколи не побачу горя“.
8 Therefore, in one day, shall have come her plagues, —death and grief and famine; and, with fire, shall she be burned up; —because, mighty, is the [Lord] God who hath judged her.
Тому одного дня прийдуть на неї покарання: смерть, скорбота й голод. Вона згорить у вогні, бо могутній Господь Бог, Який осудить її».
9 And they shall weep and wail over her—shall the kings of the earth who, with her, committed lewdness and waxed wanton, —as soon as they see the smoke of her burning, —
Коли земні царі, які чинили з нею розпусту та розкошували з нею, побачать дим її горіння, вони будуть плакати й сумувати за нею.
10 afar off, standing, because of their fear of her torment, saying—Alas! alas! the great city! Babylon, the mighty city! That, in one hour, hath come thy judgment.
Злякавшись її страждання, вони стоятимуть далеко й кричатимуть: «Горе! Горе тобі, велике місто! Могутнє місто Вавилон! За одну годину прийшов твій суд!»
11 And, the merchants of the earth, weep and grieve over her, because, their cargo, no one, buyeth any more:
Земні купці будуть плакати та сумувати за нею, бо ніхто більше не купує їхніх товарів:
12 cargo of gold, and silver, and precious stone, and pearls, and fine linen, and purple, and silk, and scarlet, and all thyine wood, and every article of ivory, and every article of wood most precious, and of copper, and of iron, and of marble,
товарів із золота, срібла, дорогоцінного каміння, перлин, тонкого льняного полотна, порфіри, шовку й багряної тканини, усякого пахучого дерева, усяких речей зі слонової кістки, посуду з дорогих дерев, бронзи, заліза та мармуру,
13 and cinnamon, and spice, and incense, and unguent, and frankincense, and wine, and oil, and fine flour, and wheat, and cattle, and sheep, and [cargo] of horses, and of chariots, and of bodies, and lives of men.
[а також] корицю, прянощі, пахощі, мир, ладан, вино, оливкову олію, борошно, пшеницю, худобу, овець, коней, колісниць, рабів та людських душ.
14 And, the fruit of the coveting of thy soul, hath departed from thee, and, all things rich and bright, have perished from thee; and, no more, in anywise, for them, shall they seek.
Плоди, яких прагнула твоя душа, відійшли від тебе. Уся розкіш і блискучість втрачена, і ніколи вже не знайдеш їх.
15 The merchants of these things, who were enriched by her, afar off, shall stand, because of their fear of her torment, weeping, and grieving,
Купці, які торгували цим товаром й збагатилися від неї, стануть здалека, перелякані її стражданнями. Вони будуть плакати й сумувати
16 as they say—Alas! alas! the great city! She that was arrayed in fine linen, and purple, and scarlet, and decked with gold, and precious stone, and pearl, —
кажучи: «Горе! Горе [тобі], велике місто, одягнене в тонке льняне полотно, порфіру та багряницю, прикрашене золотом, дорогоцінним камінням і перлами!
17 That, in one hour, hath been laid waste, such great wealth as this! And, every pilot, and every passenger, and mariners, and as many as, by the sea, carry on traffic, afar off did stand,
Бо за одну годину таке велике багатство було зруйноване!» Кожен керманич, усі, хто подорожує на кораблі, моряки та всі, хто заробляє на життя з моря, стояли здалека.
18 and they cried out, seeing the smoke of her burning, saying—What city is like unto the great city?
Вони бачили дим пожежі й казали: «Чи було колись таке велике місто, як це?»
19 And they cast dust upon their heads, and cried out, weeping and grieving, saying—Alas! alas! the great city! Whereby were made rich all that had ships in the sea, by reason of her costliness, —that, in one hour, she hath been laid waste!
Вони посипали свої голови порохом, плакали, ридали й кричали: «Горе! Горе [тобі], велике місто, де всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки його багатству, бо за одну годину його було знищено!
20 Be glad over her, thou heaven! And ye saints, and ye apostles, and ye prophets! For that God hath exacted your vindication from her.
Радійте з цього, небеса, святі, апостоли й пророки! Адже Бог засудив її за те, що вона зробила з вами».
21 And one mighty messenger lifted a stone, as it were a great millstone, and cast it into the sea, saying—Thus, with main force, shall be cast down, Babylon the great city, —and in nowise be found any more;
Тоді могутній ангел підняв великий, наче жорно, камінь і кинув у море, кажучи: «Так стрімко буде викинуте велике місто Вавилон, і вже ніколи більше його не буде.
22 And sound of harp-singers, and musicians, and flute-players, and trumpeters, —in nowise be heard in thee any more; and any artisan [of any art], —in nowise be found in thee any more; and sound of millstone, —in nowise be found in thee any more;
Звуку арфістів та співаків, дударів та сурмачів більше ніколи не можна буде почути в тобі. І вже не буде в тобі жодного ремісника, жодного ремесла ніколи вже в тобі не знайдеться. І звуку від жорен вже не буде чутно в тобі.
23 And light of lamp, —in nowise shine in thee any more; and voice of bridegroom and bride, —in nowise be heard in thee any more; because, thy merchants, were the great ones of the earth, because, with thy sorcery, were all the nations deceived:
Уже ніколи не засяє в тобі світло світильника, не пролунає голос нареченого чи нареченої. Твої купці були вельможами землі, бо твоїм чаклунством усі народи були введені в оману.
24 And, in her, blood of prophets and saints, was found, —and of all who had been slain upon the earth.
І в ньому була знайдена кров пророків, святих і всіх, хто був убитий на землі».
